Пташка

Неоподаткований персонаж


Погода в голові : холодна злива    

Апокаліптичні сни


Давно вже мені Кінець Світу не снився. Цього разу було щось середнє між СтарТреком та 2012. Але так само багато води.

Все почалося з метро - у ньому всі ховалися невідомо від чого. Навіть виникла якась місцева гра, сенс якої знайти маленькі орігамі на певній території. У метро зі мною були якісь люди, що були синтезом моїх знайомих. Типу - Славко+Яромій, Юля+Уляна, Гризі+Оля та таке інше. Жоден не був чітко визначеним. Рятувалися на літаючих ковчегах. Вони "відштовхувались" вже від води. Страху не було взагалі. Наче все вже давно планувалося. Власне, дивлячись на ті ковчеги, можна здогадатись, що їх не за ніч перед екзаменом робили. Ще уві сні була білявка до межі схожа на Хіларі Дафф - їй шматок криги (пласка бурулька) проштрикнула щоку. Так, там почався дощ з пласкої криги різного розміру, але всі однаково гострі.

Таке відчуття, наче сон дивився уривками, хоча я не пам'ятаю, щоб щось порушувало мій спокій. Було багато зірок. Наче всі хмари пірнули в Океан (тепер вже дійсно у Всесвітній Океан) й відкрили світу справжнє небо. Велике, об'ємне, випукле й наповнене зорями. Можливо саме те небо прибрало увесь страх.

Відчуття було наче буденність змішалася з глобальною миттю, не розуміючи що саме у що врізалось. Причини Кінця не зрозумілі => закономірність, все до того йде. Уві сні мій вік не давався в знаки, тому якщо сон віщий, то вже скоро.

Але ж красиво як... І навіть без червоних ящурів.


Открыть | Про це шепотіли 8

Погода в голові : просто світло, нема вітру    

Сон v.2.0


Боромир рятував якогось дивного хобіта від назгулів й вони впали в воду. Ніякої зброї Боромир не мав. В воді на них напав Кракен (точніше його живий кістяк, або щось на те схоже). Він чомусь був дуже малий, тому Боромир проткнув йому верхню щелепу кісткою, яку якось вирвав з Кракена цей дивний хобіт. Чому дивний? Бо в нього попа світилася сріблом та схожий він був більше на домовика Кузю, ніж на мешканця світу Толкієна. Далі Боромир схопив хобіта та поплив з ним під водою, щоб їх не помітили Король Артур та його лицарі, що вже на конях зійшли у воду й не відомо навіщо хотіли піймати того хобіта. Боромир зі своїм малим другом вилізли на берег та переховувались у чащах лісу. Це останнє щось більш-менш осмислене, що я пам'ятаю.


Открыть | Про це шепотіли 1

Погода в голові : засуха    

Сон


Страшний, але було не страшно:

По світу розвелись дивні істоти - великі ящірко-комахи яскравого забарвлення. У них довгі отруйні ікла й якщо такий вкусить людину, то той почне, наче переверетень, перетворюватись на таку ж істоту, а потім (можливо, я це якось не вловила) перекидатись назад. Але була якась дивна протиотрута, що дозволяла притримати трансформацію, зробити її більш контрольованою. Оскільки це мій сон, то не дивно, що й мене вкусили. Все інше - це розмиті біганина, ін'єкції "протиорути" та боротьба "за закритими дверима" (хтось ломиться, а хтось не пускає).

Є підозри впливу таких "творінь": Аватар, Інший світ, оповідання моєї подруги та можливо внутрішня крекнутість.


Открыть | Про це шепотіли 34

Музыка : Король и Шут - "Лесник"  Погода в голові : сильний вітер, свіжий океанський бриз    

Нещодавно мені наснився дивний сон


Він величезний, поділений на дві частини - до і після смерті коханого... Я не пам'ятаю, як він виглядав, та й я була якась дивна. Але він загинув рятуючи мене від чорного дракона, що зним він занурився в океан і потонув. Я теж була у воді, вода холодна. Я пірнула за ним, але вже не змогла врятувати. Я була така пригнічена, що й не помітила чи загинув же дракон, та й це вже не було важливо - я була в безпеці, а він ні... Через деякий час після цих подій (це вже 2га частина) я оселилася на березі океана у дерев'яному будинку. Здається, разом зі мною там була якась бабуся, але того вечора її не було. До будинку прийшов злий карлик-чарівник зі своїми людьми. Вони хотіли піймати мене. Мені було невимовно страшно! Я позачиняла всі двері й вікна, але це їх не зупинило. Я тікала по сходах, але я ледь пересувала ноги, наче вони стали важити тонну! Коли ж карлик майже схопив мене, я чкурнула щодуху і замкнулась у своїй кімнаті. Чарівник посмикав ручку, щось зробив своєю тростиною (я бачила зелене світло), але двері не відімкнув. Я почувалася ще гірше, бо розуміла, що це не надовго. Він заговорив. Сказав, що повернув його з води, що він живий і мені треба йти до нього. Я почала кричати, що не вірю, це не можливо, він загинув рятуючи мене, він помер! Але карлик не відступав. Через деякий час вони все ж таки схопили мене. Наступне, що я побачила - це те, як я сиджу перед своїм будиночком у дерев'яному кріслі у короткій шубці з капюшоном, а вони кажуть мені, що їм треба сходити за Тамарою Гварцетелі, вона підскаже. Вони пішли, я трохи почекала, встала і теж пішла. Я гадала, що йду за ними, слідкую наче, але потім зрозуміла, що дівчина, що йде - то не я! З самого початку вся ця історія була не про мене! Та дівчина йшла, вона ховалася! Вона забралася на скелю, пройшла повз якогось доброго чарівника та його дочку, що здивовано провели дівчину поглядом. І прямо у них на очах ця чорнява зневірена повісилася. Чарівник і дочка підбігли до неї, спитали навіщо вона це робить. А дівчина відповіла, що карлик не зміг оживити його, він міг лише зробити щось подібне до зомбі, а вона цього не витримає. І вона не хоче бути його маріонеткою, вона б не втікла потім, а карлик по її смерті зробив би ще одне зомбі... Тому вона прийшла сюди, щоб вмерти і не попастися злому карлику... Аж раптом з вершини гори щось схопило дівчину за ланцюг, на якому вона повісилась, і зі словами "Ах ти ж, сволота така!" потягну нагору. Це був карлик-чарівник та його люди, а збоку на все це з печаллю дивилась Тамара Гвицетелі... Дівчина навіть злякатись не встигла.

Потім мене розбудили. Але я не вперше бачу цей сон, чи може це відчуття теж мені наснилось?.. В будь-якому разі, я пам'ятаю, що там ще багато чого далі було. Також маю на увазі, що зараз була скорочена 1ша частина і неповна 2га. Першого разу я побачила (мені наснилися) обидві частини повністю, розкрито. Це мене хвилює, я хочу побачити, що буде далі. А далі обов'язково буде...


Открыть | Про це шепотіли 9



Мої слова

Интересы
PR, активність, близкість, блог, гори, горизонт, гугл, дебати, довіра, дощ, ДругаРіка, захист, камін, кіно, Книги, ковзани, КОЛАЖІ, музика, не"червоні" свята, перестановка, розмови, розрахунки, рок, ролики, романтика, свінг-денс, сніг, собаки, спогади!, українське, фантазії, фентезі, чай

Записи

ОБОЗ.ua