Пташка

Неоподаткований персонаж


Музыка : С.К.А.Й. - "Дике почуття"  Погода в голові : сильний дощ    

Не має причин


Не хочу завуальованих красивих слів. Я закохана. У мене зриває кришу, я думаю переважно про одне, точніше - про одного. І мене це бісить, бо у мене абсолютно немає часу про це думати. У нього, до речі, теж. Та й у хлопців, якщо я не помиляюсь, з цим якось простіше - вони собі особливо не паряться у повсякденному житті. Бо, як кричать нам всі усюди, думати вони можуть лише про одне. В тому плані, що в голові одночасно розвивається не більше одного мисленевого потоку. До речі, маю одного знайомого - анти-доказ даній тезі, але можливо він лише виключення. Він, як і  я, може тримати близько 6-7 потоків, якщо треба, таке.

Мене бісить, що мій час займає навчання, дебати, організація проектів у двох організаціях, трошки залишається на їсти/спати й зовсім-зовсім трошки на жити, а от більшість думок... Фак. Іноді не так вже й погано бути хлопцем. Навіть, якщо все "складеться", то дуже швидко розпадеться - у нас нема часу одне на одного, зараз обоє інтенсивно будують своє професійне майбутнє, а потім... Власне, це саме професійне майбутнє і настане. Може й не побачимось більше. Але треба розставляти пріоритети сьогодення. Почуття плинні, а час на навчання обмежений. Тому наші стосунки далі робочих не підуть, навіть якщо він зі мною вже "сдружился"...

Не треба більше, бо буде бо-бо. Але ж воно вже бо....


Открыть | Про це шепотіли 8

Музыка : Мотор'ролла - "Аеліта"  Погода в голові : вітерець, холодний    

Боже, як легко!


Просто легко - думається, відчувається, пишеться, читається. Ще трохи - й жити теж буде легесенько


Открыть | Про це шепотіли 5

Музыка : Pink - "Funhouse"  Погода в голові : рясний теплий дощ    

Я вибачилась


23:00

Зараз, точніше через 15 хвилин відбудеться найголовніша розмова у моєму житті... Пам'ятає я розповідала про дві речі, за які я єдині шкодую? Одна з них про те, що я образила дуже хорошого хлопця у 12 років, коли негарно повелася з його почуттями. Хм, ну думаю вже зрозуміло з ким й про що буде розмова, так?

________________________________

 

40 хвилин потому

Хєх, це було... нормально. Він похрумав, явно не врубився, що я мелю, але вислухав (наче), почув мої вибачення, розповів про навчання, спитав як мої справи. Як я й передбачувала, для нього це вже давно не актуально, він й думати за це забув (воно й зрозуміло - майже 5 років пройшло). Але хороше було з ним побалакати, послухати про його пришелепкуватих викладачів, про його прогули Х_Х, та й у принципі почути його голос. Здається раніше він звучав інакше, змінився. І все ж я вибачилась... Але де моя "гора с плеч"? Може ще просто не усвідомила? Якщо чесно очікувала більшого відгуку. Я сказала "Вибач", ми трохи позгадували той час, посміялися. Сподіваюся це й було його "Ок, забули, пробачаю". І все ж мені чомусь не дуже легше. Чи легше? Певно, що легше! Має бути легше! Зараз прийде... Так, вже легше дихати. Пам'ятаєте я жартуючи боялася, що він мене прокляв? Так от - останнім часом вже зовсім не жартуючи. Але зараз все буде нормально. Я вибачилась. Я дійсно шкодувала - дуже довго! Мене це муило. І я вибачилась. Боже, дякую тобі за слово "Пробач". Очманіти - мені знадобилося 5 років, щоб зробити це О_О Фіга собі, яке я трусло... І все ж - Я ВИБАЧИЛАСЬ!


Открыть | Про це шепотіли 3

Музыка : Pink - "Funhouse"  Погода в голові : злива    

Разучилась!


Я разучилась быть разной! Это ужас! Я не знаю, что стало аж таким приоритетным в моей жизни, что я уже не помню когда последний раз рисовала и никак не могу заставить себя танцевать! Даже на тренировки месяца два не хожу! А раньше ведь жизни без  танцев представить не могла. Дошло до того, что я не еду на Свингляндию :'( Как я себе вообще прощу такое? Дебаты? Могилянка? Что?!!!! Я практически постоянно в одном и том же мысленном и эмоциональном состоянии. Я что-то потеряла. Что? Вот бы проснутся как от кошмара. Но это ведь даже не кошмар - так, "что-то" нормальное - такие сны и не запоминаешь никогда. Но это становится КОШМАРОМ, когда живёшь так. А что, живут же и хуже. Да, знаю. Но я-то когда жила и была лучше! Дайте мне причину! Скажите хоть почему? Что делось? Куда делось? Чего мне стало не хватать? Почему в груди бессовестная лень? Это такое состояние, когда только хочешь, но ни хрена не делаешь!!!!!!!!

Страшно-то как...


Открыть | Про це шепотіли 14

Музыка : Static-X - The Only  Погода в голові : злива    

Неоподаткований персонаж


Сорі, чо я шарюся? Просто нова манія, новий образ. Мені так зручно в цій Шляпі, що певно ніколи вже її не зніму. Роздряпане чоло не дає відчувати себе Королевою. Напевно бути дурепою то мій власний вибір. Хєх, а так мріяла про потенціал... Зовсім не думаючи про кинетику. А варто було б. Зашарилася.

Сорі, сьогодні без перекладача.


Открыть | Про це шепотіли 3

Музыка : Сплин - "Моё серце"  Погода в голові : сніжок    

Можливо це навіть трохи приватно. Але така моя слабкість


Нещодавно писала про мої останні симпатії - Н та Б. Буквально вчора наткнулася на два мої листи своїй найліпшій подрузі. Це були різні листи, у різні періоди - один про Н, інший звичайно ж про Б. Дуже мило було їх порівняти. Висновки потім. Ось власне:

1. 19 грудня 2009, Н

"Валя, я страждаю (так, знову - генотип у мене такий) Я закохана й це серйозно. Не кохання, звичайно, бо я розумію різницю (нарешті - може саме до цього мене школа готувала *жарт*) Я бачу, що все йде за тим самим сценарієм - я томно дивлюся на нього з кутка, скаженію від радості, коли він каже "Привіт". Особливо я шаленію, коли він мене розумною називає (хоча ще ні разу такого не казав, але в його погляді я бачу саме це - нехай це не буде самообманом). Я розробила дизайн та текст сертифікату для нього й, коли ми (ДК) вручали його, то він двічі поцілував мене у щічку -
1. При всіх, коли вручали сертифікат й подарунок;
2. Коли дізнався, що це моя робота й прочитав дату ("Київ, майже 2010 рік") :)
Мене мучать мої почуття, мене виснажують мої марні мрії. Я боялася, що з переляку зізнаюся йому у всьому... й спугну, зіпсую все, аби тільки не повторювався звичний сценарій. Я місця собі не знаходжу - він не відповів на одне-однюсіньке моє смс, а наступного разу ми з ним побачимось десь на Різдво, якщо мені ДУЖЕ-ДУЖЕ пощастить й батьки відпустять мене у Карпати на три дні... (попрошу це замість новорічного подарунку - мені все одно нічого не треба!)
Маю надію, що це хоч зробить мне краще - я тягнутимусь до його рівня. Вже написала дві статті, які він обов'язково опублікує, бо в них зараз брак матеріалу, а мої роботи він особисто дуже нахвалював. Він звав мене нещодавно у Воронеж, навіть казав, що сам білет купить - АЛЕ МЕНІ 17 РОКІВ І В МЕНЕ НЕМА ЗАКОРДОННОГО ПАСПОРТУ!! (один з найбільших обломів у моєму житті - чому мої батьки не познайомились раніше?)
Я просто з глузду з'їду, якщо він на мене не відреагує! Але я вже не така, як у школі - я сміюся з ним, я його смішу, я реагую на його слова, дуже уважно слухаю, уточнюю, на тренінгу одна з небагатьох, хто задає нормальні питання та приклади + єдина, кому він за запізнення сказав: "Привіт, проходь, тобі запізнюватись можна, ти в цьому [темі тренінгу тобто] вже розбираєшся" і посмішка! його посмішка. В мене у грудях тремтить, коли я думаю про нього - я заснути не можу, а потім волію не прокидатися, бо він мені сниться. Він запросив мене на презентацію своєї книги (а зі мною ще чоловік 20) й пообіцяв, що подарує та підпише примірник. Але то не важливо. АААААААА, ЧОРТ! Він мені дуже потрібен! Я боюся навигадувати чогось зайвого, щоб потім воно не вибило повітря з моїх грудей. Тепер погоджуюся зі словами Фредеріка Бегбедера "Любовь не имеет ничего общего с сердцем [...]. Любовь первым делом сдавливает лёгкие. [...]. Лёгкие - самый романтический из человеческих органов: все влюблённые заболевают туберкулёзом."

Це все ще не Кохання, але це знов мене рве на частини - наче струмом постійно, а він все не приходить і не вимикає лампочку..."


Ем... У Карпати мене ніхто не пустив, та вже й не треба було - той захід відмінили. Через кілька днів після цього я так подумала й вирішила, що мої почуття - то є лише моя справа й навіть не мала вже на меті щось йому розказувати. Згодом дізналася, що для поїздок у Росію закордонний паспорт не потрібен. Добре, що я дізналася це згодом, бо пришибла б себе об стінку. Ну... руку б точно пошкодила. Н чудова людини й непогано до мене ставиться. Наравряд чи можу казати, що ми друзі (у повному розумінні цього слова), але точно хороші приятелі. Періодично пишу йому статті. Ось якраз на підході ескіз про КМДЛ. Але це було серйозно. Й через деякий час дійсно приємно :) Це робило мене краще. Згадую з теплом.


2. 18 лютого 2010, Б (Кенгуру)

Тут треба трохи ввести в курс: вчора була з Б на КМДЛ, проходили один з тренінгів. Виявилося, що це не цікавенний захід для підвищення нашої кваліфікації, а ввідні заняття для новачків. Але все одно якісь нюанси були цікавими. Після цього ми чомусь дуже довго добиралися до метро. Можливо тому, що грали в сніжки, загубилися, дуріли і т.п. А потім ще у метро багато зайвого часу провели. Все відбувалося з 16:30 (ми зустрілися біля метро й разом поїхали) до ~21:30 (через силу поїхали кожен до себе додому). Потім я написала смс Валентині, а вона попросила розповісти детальніше. Ось власне, чому й написала:


"Зізнатися чесно, я не знаю, що мені писати... Хронологічна розповідь? Якось не хочеться. Захоплена істерика? Та якось вже не солідно та й заспокоїлась вже наче. Напевно напишу щось таке: мені просто добре з ним. Це так дивно - зовсім не треба думати, бо зразу ж все кажу. Оратор, що проводив тренінг, на якому ми власне були спочатку, каже слово "Білка" (у вже забутому контексті) й ми обидва зовсім не до теми вибухаємо реготом:))) Бо це наша мила "Білка" - найвагоміший аргумент, чому Черновецького треба відправити на Марс Х) З Черновецьким історія довга, але я мала її тобі колись розповідати, ми у клубі дебатували на цю тему:) Він каже мені "Молодець" і не боїться при цьому виглядати дурнем. Ми якось дивно одночасно дізналися, що кожного з нас по суті троє. І Він такий само неадекватний, як і я. Коли я сказала : "А давай у сніжки", Він не сказав "Давай"... Він жбурнув у мене купу снігу! Він на всю вулицю розповідав про переваги демократії у штаті Міссісіпі - "Настане день, коли всі червоні дітки та всі білі та чорні дітки візьмуться за руки..." А я заперечувала йому, кажучи, що такого штату не існує, а якщо всі стануть рівні (ремарка: рівні не лише люди, а й низовини, гори і т.п.), то люди просто зісковзнуть з Землі, бо нема за що триматися. Й під час усього цього ми ще й шарфами билися. Й було якось все одно чи є ще хтось навколо. Він повалив мене у сніг, щоб я нарешті вдягла шапку, бо я застуджена. Я дала йому одну свою рукавичку (бо у нього не було), жбурнувши її у сніжці. Він прямо у метро домальовував мені психоделічний малюнок, який почав ще під час тренінгу. Таких малюнки два. Він намалював мені пентаграму, а я сказала, що це зірочка, а потім перевернула малюнок й показала йому справжню пентаграму. Він сказав, що я його подряпала, але подерті обидва, тому вважаємо, що все ОК. Я сказала, що Він схожий кенгуру. Я чесно зізналася, що шукала його ВКонтакті кілька годин (та майже кілька днів), а Він не вказав ні справжнього імені, ні універу, ні рідного міста й я за просто так прелопатила 5 тис. чоловік з Івано-Франківська. Й я абсолютно не почувалася дурепою через те, що я сказала. Я відверто попсихувала перед ним, а потім ми посміялися. Ми взагалі багато сміялися. Все було дуже дивно й якось смішно. Він "побачив" мене й не злякався. Це так дивно... До Нього це змогла зробити лише ти. Ми якісь дуже рівні, хоча легко зможемо залежати один від одного. Хоча тут я вже замріялася - за його відчуття казати не можу. Але я розсмішила його! Цього ласкавого інтроверта:) Я багато Його смішила. Й він мене. А іноді ми обидва сміялися просто з того, що ми робимо.

"- А?
- Га?
- Да?
- Напевно.
- От і поговорили" Х)

"Ти так поглядаєш на цю жінку, наче з натури малюєш" (під час створення психоделічного малюнку)

"- Ти мене подряпала!
- А ти зламав мені пальця!
- Я його виправив.
- ..."

"- Не мовчи, бо я почуваюся дурепою
- ..."

Дивно. Але це саме моє.

:)"



Тут поки важко щось сказати. Я навіть не певна чи я закохана у нього, бо своїми почуттями боюсь все зіпсувати. Ну, зараз боюсь - з ним я не боялась нічого. Вже лежачи вночі у ліжку (від нема чого робити я вчора лягла о пів на третю Х_Х), згадала, як розповіла Б про гру "Переконай мене" й пішло до того, що він переконував мене у неї зіграти, а я не хотіла О_О Ось так, люди, виглядає справжній компроміс. Ще згадала, як ми добиралися до місця тренінгу - йшли кілька зупинок пішки, бо вирішили пройтись (але все ж здебільшого тому, що номер маршрутки забули) по більш-менш жахливій дорозі, а потім нас зустріли й ми вже всією групою поверталися НАЗАД до найближчого до метро корпусу КПІ!!!! Добре, що Б мене тримав. Згадала, що при зустрічі він сказав, що сьогодні особливо радий мене бачити, але так і не сказав чому. Ми напівнатяками казали про якісь відверті речі й почувалися нормально, без усякого там незручного мовчання. Ця закоханість не робить мене кращою. Вона сприймає мене такою, як я вже є - вона каже мені, що я вже найкраща.
 


Открыть | Про це шепотіли 6

Погода в голові : осінній вітер    

Так приємно


Закохатися у свого ґендерного близнюка... Це страшно? Це романтично.
 Хахах))) Авжеш, але це не може добре закінчитися! Х) Нахлине ж іноді. О_О

The Beatles - All You Need Is Love

Маю зізнатися, що почуття до Н були сільнішими та, якщо чесно, приємнішими. Бо Н більше екстраверт та я бачила, що він добре до мене ставиться. Натомість Б - мій "інтровертний ґендерний близнюк" Х_Х Ні, серьйозно - якби я народилася хлопцем, то була б саме такою!


Joss Stone - L.O.V.E.

Чудова пісенька :) У середу була фотосесія ДК-PR; фото чудові, але їх близько 200 і кожне мені треба обробити до понеділка. Хай тільки ця кампанія не спрацює ...!

HIM - Heartkiller

А щодо Б - він мене буквально мучить! Я не можу зрозуміти, що я є для нього і чи є я для нього взагалі чимось чи кимось? В голові нічого не складається. Побачимо, що буде у понеділок. Найбільше мене дратує у ньому, що він після засідань в основному швидко тікає, й не на всі мої листи повністю реагує! Це зачіпає.

Але я можу його розсмішити. Й Н могла. Скучила за Н. Спілкувалися нещодавно :)

Чайф - Оранжевое настороение

Н у Воронежі на стажуванні :) Не знаю, коли він повернеться, але дуже хочу його побачити. Хочу знов у нього закохатися - це ж було так приємно...


Открыть | Про це шепотіли 5

Погода в голові : дикий теплий вітер    

Викликаю емоції. Недорого


Здуріти можна - я досі вмію викликати сміх та сльози. Це неочікуванно, думала, що нервова нестабільність останнім часом позбаваила мене цієї риси. Це дійсно шалено приємно, коли людина плаче і каже тобі "Дякую!!!" за те, що ти зробила або робиш. Або навіть не пряме "дякую", а сміх! Заливистий, легкий, заразний сміх)) М-м, це відчуття й тебе саму повертає до життя - вже не хочеться спати, хочеться їсти мандаринки, писати щось в Інтернет-щоденнику, читати книжки та дивитися фільми.

Маленька ремарочка: Подивилася сьогодні фільм "Завжди кажи ТАК!" Рекомендую всім! Бомбезний фільм та доволі неочікуванний кінець...

Треба нарешті прибрати в кімнаті - ця тема переслідуватиме мене все моє життя, це гарантовано.


Открыть | Про це шепотіли 3

Погода в голові : мряка, трохи вітру    

Мряка за вікном - сніг у душі


Погода сьогодні лишае бажати кращого - грязюка, мілкий непевний дощ, вологий туман, засмучені люди. Аж не віриться, що завтра головне свято весни! А мені ще й довелося багацько побігати по місту сьогодні, що настрою не додало, хоч я що сили намагалася :(

Зранку поїхала з мамою до бабусі - я її люблю, але мене виводить, коли вона вкотре дарує нам на свято величезні рушники, яких в нас вже повна шафа! О_О Зате її млинці досі неперевершені ^_^

Після бабусі я з мамою поїхали в один цікавий магазинчик купувати мені нову спідницю. Як завжди однією нею не обійшлося - додалося одна майка, ще одна довга джинсова спідниця, квітчаста туніка (щось з хіппі), ну зрозуміло й сама головна спідниця, за якою ми й прийшли туди))

Після цього найбільш приємного дійства за цей день я поїхала до стоматолога на плановий огляд - пробула там 20 хвилин, але їхала туди й назад 2 години! Змерзла, змокла і т.п. Зате мені там розочку подарували :)

По дорозі до дому заїхала у Promenada Center, щоб купити двоюрідній сестрі подарунок на 8 березня - сережки)) Така дурна - тільки вдома помітили, що купила їй не сережки, а кліпси Х_Х

В дома більш менш спокійно. Зараз дивлюся з батьками "Тітанік", як раз сцену зіткнення з айсбергом - сама жара пішла!


Открыть

День народження КСДК і Фаворит


Що ж, вчора був День народження нашого любого КСДК - кажуть це було яскраво. Я теж там була, але вважаю, что минулого року все було набагато краще, яскравіше і повніше. Людей було багато (дуже! Х_Х), але у змаганнях брало участь мало. Я теж хотіла, але не встигла знайти партнера (нічого, зате у наступному році точно мій вихід ;) Ой, ще ж Свінгляндія буде!). Мого Фаворита, напевно, найпершого "зцапали" ;).

Протягом вечірки я почувалася здебільшого не впевнено, погано морально. Навіть не знаю, що це спричинило(( Виглядала я супер, музика була така сама, як завжди, люди навколо як раз ті, що треба. Але Фаворит танцює з іншою! >_< Хух, давно вже я не закохувалась, забула як це воно любити не взаємно... Вчора повернулася додому з найпаскуднішим настроєм, але сьогодні все обдумала і повеселішала - та я ж чудовов провела там час! Я натанцювалася (4 години підряд Х_Х), я надивилася чудових номерів нашої шоу-групи, я наїлася святкового торта врешті-решт! Так, Фаворит танцював з іншою, бо він разом з нею брав участь у змаганні, їм треба було тренуватися. До того ж, він замало про мене знає, що він мав робити? Не буде ж він чіплятися на кожну дівчину? О_о На вечірці 8 березня змагань не буде, але Фаворит буде ;) Там я його й спіймаю...

Побажайте мені удачі ;)


Открыть | Про це шепотіли 1

Музыка : Король и Шут - "Лесник"  Погода в голові : сильний вітер, свіжий океанський бриз    

Нещодавно мені наснився дивний сон


Він величезний, поділений на дві частини - до і після смерті коханого... Я не пам'ятаю, як він виглядав, та й я була якась дивна. Але він загинув рятуючи мене від чорного дракона, що зним він занурився в океан і потонув. Я теж була у воді, вода холодна. Я пірнула за ним, але вже не змогла врятувати. Я була така пригнічена, що й не помітила чи загинув же дракон, та й це вже не було важливо - я була в безпеці, а він ні... Через деякий час після цих подій (це вже 2га частина) я оселилася на березі океана у дерев'яному будинку. Здається, разом зі мною там була якась бабуся, але того вечора її не було. До будинку прийшов злий карлик-чарівник зі своїми людьми. Вони хотіли піймати мене. Мені було невимовно страшно! Я позачиняла всі двері й вікна, але це їх не зупинило. Я тікала по сходах, але я ледь пересувала ноги, наче вони стали важити тонну! Коли ж карлик майже схопив мене, я чкурнула щодуху і замкнулась у своїй кімнаті. Чарівник посмикав ручку, щось зробив своєю тростиною (я бачила зелене світло), але двері не відімкнув. Я почувалася ще гірше, бо розуміла, що це не надовго. Він заговорив. Сказав, що повернув його з води, що він живий і мені треба йти до нього. Я почала кричати, що не вірю, це не можливо, він загинув рятуючи мене, він помер! Але карлик не відступав. Через деякий час вони все ж таки схопили мене. Наступне, що я побачила - це те, як я сиджу перед своїм будиночком у дерев'яному кріслі у короткій шубці з капюшоном, а вони кажуть мені, що їм треба сходити за Тамарою Гварцетелі, вона підскаже. Вони пішли, я трохи почекала, встала і теж пішла. Я гадала, що йду за ними, слідкую наче, але потім зрозуміла, що дівчина, що йде - то не я! З самого початку вся ця історія була не про мене! Та дівчина йшла, вона ховалася! Вона забралася на скелю, пройшла повз якогось доброго чарівника та його дочку, що здивовано провели дівчину поглядом. І прямо у них на очах ця чорнява зневірена повісилася. Чарівник і дочка підбігли до неї, спитали навіщо вона це робить. А дівчина відповіла, що карлик не зміг оживити його, він міг лише зробити щось подібне до зомбі, а вона цього не витримає. І вона не хоче бути його маріонеткою, вона б не втікла потім, а карлик по її смерті зробив би ще одне зомбі... Тому вона прийшла сюди, щоб вмерти і не попастися злому карлику... Аж раптом з вершини гори щось схопило дівчину за ланцюг, на якому вона повісилась, і зі словами "Ах ти ж, сволота така!" потягну нагору. Це був карлик-чарівник та його люди, а збоку на все це з печаллю дивилась Тамара Гвицетелі... Дівчина навіть злякатись не встигла.

Потім мене розбудили. Але я не вперше бачу цей сон, чи може це відчуття теж мені наснилось?.. В будь-якому разі, я пам'ятаю, що там ще багато чого далі було. Також маю на увазі, що зараз була скорочена 1ша частина і неповна 2га. Першого разу я побачила (мені наснилися) обидві частини повністю, розкрито. Це мене хвилює, я хочу побачити, що буде далі. А далі обов'язково буде...


Открыть | Про це шепотіли 9

Музыка : Poets of the Fall - "Diamonds For Tears"  Погода в голові : яскраве сонце, сильний теплий вітер    

Як куля! :) О_О


Весь день на ногах - це щось незвичайне! Десь о 6:40 прокинулась і десь о 1-2:00 засну ;) Сьогодні у школі фотографувли на випускний альбом. Мама меня "намалювала", але тональний крем був дуже помітний - я ж бліда як листок паперу. Та Валя мене після першого уроку "корректувала", щоб все нормально виглядало. За що їй величезне спасибі :)

О пів на першу я чкурнула зі школи до стамотолога (запізнилась на півгодини!). Зробили мені за 30хв зуб і відпустили. В мене тоді нікудишній настрій був, тому я заскочила у торгцентр "Піраміда": купила там подарунок Заї, собі м'яку іграшку-смайлік ("You are so deautiful!") та три лака для нігтів. Настрій поліпшав :)

На Контрактовій була о 16:10. Пообідала у "Смачній картоплі" та пішла на курси. Там все без ексцесів :)

З'їздила додому, попоїла гарбузової каші та полетіла на танці!

Боже, яке це щастя! Свінг - це життя моє! Мені іноді здається, що я зможу пожертвувати своєю музичною кар'єрой заради нього. Сьогодні було дуже інтенсивне тренування; пролетіло, як куля! До мене (здається) залицявся Олег, але я його трохи побоююсь; пригостив мене сьогодні яблуком, ми трохи побалакали і я відкинула свої підозри - Олег просто дуже жвава людина :) До метро йшли я, Наташа, Віта і Тарас! Ой, що це чоловік! ^_^

Тобто, все говорить про те, що я чудово провела цей день!!! :)


Открыть | Про це шепотіли 4



Мої слова

Интересы
PR, активність, близкість, блог, гори, горизонт, гугл, дебати, довіра, дощ, ДругаРіка, захист, камін, кіно, Книги, ковзани, КОЛАЖІ, музика, не"червоні" свята, перестановка, розмови, розрахунки, рок, ролики, романтика, свінг-денс, сніг, собаки, спогади!, українське, фантазії, фентезі, чай

Записи

ОБОЗ.ua