Пташка

Неоподаткований персонаж


Погода в голові : холодний дощ    

Кроме одной


Многие самоубийцы, выжившие после прыжка с моста, говорят об одном и том же: "Когда ты летишь, ты вдруг понимаешь, что ВСЕ твои проблемы решаемы... Кроме одной - ты уже летишь с моста..."


Открыть | Про це шепотіли 9

Музыка : Scorpions - "Raised On Rock"  Погода в голові : сонечко, теплий дощик    

Діалоги. Романтичне


- Никогда больше не кури.
- Почему?
- У тебя лёгкие хорошие. Не порть.
- ?
- Я не знаю как объяснить... У тебя грудь и плечи широкие... Лёгкие - хорошие. чувствую. Сегодня ночью... пока ты спал... я лежала на твоей груди... Ты красиво дышишь.


- Я сейчас лежу с медведем, которого ты мне подарил.
- Хотел бы оказаться на его месте.
- А сейчас я его поцеловала и представила, что это ты.
- В нос?
- Да. Почувствовал?


- Я тебя люблю.
- Что?! о_О
- Извини. Тут должно было быть - привет, как дела? что делаешь. Но я не хило опечаталась.


- Ты по уши в дерьме.
- В любви.
- А я как сказала?


- Люблю
- Откуда ты это знаешь?
- Я это чувствую
- Это не доказательство
- Тогда закрой глаза и дай мне свою руку. что я делаю?
- Ты.. Ты касаешься меня..
- Откуда ты это знаешь?
- Я чувствую...




Открыть | Про це шепотіли 13

Музыка : fond of...  Погода в голові : дощ, магнітні бурі    

In world nothing is for free.


Світ живе за закономірностями обміну. За щось просять ще щось. Does love for free exist? Не-а. Я навіть не буду казати, що люди егоїстичні істоти, тому люблять лише собі у користь. Бо це не так, ця думка є лише формальним виправданням для циніків. Насправді любов до людей для мене свята.

Але все одно любові за замовчуванням (далі ЛЗЗ) не існує. Найважливішим у нашому житті є повсякдення - те, що робить щасливими наші будні, звичайні дні. А ЛЗЗ виходить за рамки цих днів. Вона не робить нас щасливими. Така любов стає раптом важливою тільки тоді, як є загроза її втратити - тобто вона вривається у наше повсякдення. До того важливе лише те, що ми відчуваємо на даний момент, й чи роблять ці відчуття нас щасливими. Важливим є лише те, що зараз! Бо ми живемо зараз!

Минуле вже було й тепер важливі наслідки, бо ми в них живемо. Майбутнє може й не статися, ми можемо бути у ньому лише подумки й воно є важливим для нас лише тому, що ми вбачаємо ціль свого життя у роблені теперішнього минулим. Ми віримо у майбутнє, бо лише воно виправдовує наші дії. Адже навіщо причини, якщо не буде наслідків? Навіщо вчитись, якщо не будеш працювати? Навіщо зустрічатись хоч з кимось, якщо ніхто ніколи не створюватиме сім'ю? Навіщо завозити цемент, якщо дім не збудується? Навіщо чиркати сірниками, якщо вогнища не існуватиме? Майбутнє існує лише у нас в голові, у наших знаннях та логіці. Й більш ніде. У матеріальному світі навіть про минуле є лише записи (які можна змінювати), але по суті його не існує. Тому найважливішим є те, що зараз, а не те, що було чи планується.

"Хочу торкнутися тебе, ти - моє теперішнє". (с)

Любові за замовчуванням не існує в теперішньому. Тому я говорю про повсякденний обмін емоціями. Саме тому ми маємо змогу сваритись з коханими людьми, не дивлячись на ЛЗЗ. Я не відчуваю щастя, не дивлячись на те, що певні люди мене "люблять", хоч без цього, звичайно, було б ще гірше (хоча хто зна? або я це не ціню, або це мої кайдани - й я тут об'єктивно вирішувати не можу). Все, що написане вище, може бути просто виправданням, але я так вважаю.

Нічого не дається просто так - закономірність повсякдення. Тому й любити "по будням" теж будуть за щось - за хорошу поведінку, допомогу, веселий настрій, доречність, мовчання чи розмову. А ЛЗЗ не має значення у повсякденності, якщо про неї постійно не повідомляти. Й це робитиме щасливим тільки якщо не звучатиме в контексті звинувачення. Іноді здається, що почуття провини - це найгірше, що могла статися у повсякденні. 


Открыть | Про це шепотіли 4

Музыка : Adam Lambert - "For your entertaiment"  Погода в голові : світло, підвищений атмосферний тиск, вітер    

Ніч


Я сова, тому цей час приватизований такими як я. Ніч найбільш продуктивна частина доби - більшість людей все ж таки сплять (так, згадуємо лібералізм, піклуємось про благо одиниць), немає фактичного обмеження за часом (формально ж це 8-10 годин), рівень шуму за вікном понижено (ніч буревію не рахується), та й взагалі число рамок у рази зменшено. Можна працювати, читати, слухати/створювати музику, навчатись, кохатись, качати фільми або куховарити.

Навколо спокій, тому енергетика сприятлива для ефективної діяльності. Більшість людей створено вночі, тому ми всі ще не вимерли ;)

Ніч мотивує - більшість моїх ідей, що заслуговують на продовження, починають з'являтись десь з 22-23:00 й, якщо не піду спати, майже одразу ж обробляються у макети, нариси, кольори, смаки, уривки, звуки. А ще приємніше після всієї цієї "діяльності" сісти у крісло, покласти ноги на стілець й покряхтіти. Просто розслабитися, позіхнути, порозглядати свої руки, влаштувати мозку релакс.

Вдень, що б ти не робив, після того знов треба кудись бігти, чимось займатись, а вночі можна забути про все зайве. Або ж навпаки - все згадати. День розмитий, ніч - контрастна! Вночі темно, тому мозок не перевантажений зайвою візуальною інформацією. Ніч залишає найголовніші - думки, образи, цілі, звуки, людей в кінці кінців. Так, певно немало сидить вночі он-лайн. Але дванадцята ночі це лише формальна ніч. А от о другій-третій ночі залишаються одиниці, якщо брати проценти. Й всі вони: працюють, читають, слухають/створюють музику, навчаються, кохаються, качають фільми або куховарять ;)

Доброї всім ночі.

Music: Poets of the Fall - "Sleep"


Открыть | Про це шепотіли 6

Музыка : Pink - "It's All Your Fault"  Погода в голові : дощ    

Гонка діалогів


"Якщо відповіді є, то Ви їх не знаєте". Грегорі Хаус своєму психоаналітику.

Між людьми, я кажу про всіх людей, йде гонка під назвою "хто більше знає, хто більше розуміє". У когось у більшій, у когось - меншій мірі. Є етапи, коли "відкривається істина", тобто коли починаєш розуміти трохи більше, точка огляду стає вище, кругозір ширше. Це приємне відчуття. Моїм останнім "надбанням" у цій сфері стало розуміння, що цей етап не останній, мені ще багато чого відкриється, я ще багато чого не знаю. Одна справа теоретично припускати та погоджуватись, що існує стороння думка, що на вулиці ввечері небезпечно, а політики гади, а зовсім інша практично це усвідомити. От я маю задоволення практично усвідомлювати, що "ще багато чого попереду".

Щодо гонки - у такому діалозі кожен співрозмовник вважає, що стоїть вище, а тому бачить та розуміє більше. Вся фігня може бути в тому, що срать як високо й хто стоїть, бо просто дивляться у різні сторони. По суті, це знов не діалог, а обмін монологами.

Чітко видно в House s6e20 у розмові Хауса з його психологом. Коли дві людини намагаються вгадати думки "опонента" й виглядати розумнішим.

Так, просто ще одні думки про діалоги.

 


Открыть | Про це шепотіли 3

Музыка : Крихітка Цахес - "Він мене не кохає"  Погода в голові : дощ, тиск    

Мультиособистість


На лекції у голову стрельнула думка - "Сенс усього твого життя згодом, якщо пощастить, стане лише ще одним поглядом на питання". Всі ці парадигми, теореми, теорії, концепції. Колись люди рухались повільніше. Це зараз за своє біологічне життя ми маємо прожити десяток соціальних. До теми згадалась лекція з філософії:
 
"Соціум вимагає різноманітностей. Ким бути, якщо від тебе вимагають бути множиною людей? Підстав тотожності вже не існує. Ми соціально зобов'язані протягом життя пережити багато ідентичностей".
 
 
Так, для себе...

Открыть | Про це шепотіли 17

Музыка : fond of...  Погода в голові : рясний теплий дощ    

Диана Арбенина о гей-меньшинствах и красоте [коротко]


"Мне нравятся красивые люди, и мне абсолютно всё равно, какого они пола. Если две женщины любят друг друга и они красивы, женственны - снимаю шляпу. У меня нет специфического отношения к гей-меньшинствам. Красота, красота, вот что имеет истинный смысл, я об этом песни пишу..."

(с) Диана Арбенина


Открыть | Про це шепотіли 14

Музыка : Крихітка - "В епіцентрі"  Погода в голові : сонечко, вітерець    

Просто зупинити мене буде мало


Ще як мінімум мозок вирізати треба буде. Щоб не пам'ятав та не скучив.

Мій потяг прибув до Києва о 7:28 5 травня 2010. Цікаво, я хоч колись тужитиму за цим містом? Ні, люблю звичайно - своє, рідне. Але якщо зникнуть мої люди, то й мене на цьому асфальті нічого не триматиме.

Music

Місто бруківки, статуй та темного піщанику вразило левами, що схожі на мавп, смачною їжею (особливо великими порціями), малими відстанями, натовпом туристів, одним-єдиним МакДаком та планувальною конструкцією квартир.

Побачене було все, що тільки можна було побачити - окреме дяк парку ім.Франка (кожен вечір та допізна), закинутим фортам на пагорбах навколо міста, Армянській церкві, Арсеналу та харчевні біля церкви св.Андрія - найсмачніше у всьому Львові. На жаль, якось провтикалися Личаківське кладовище та Високий замок, але то лише привід повернутися. А ще злива - вона мене зловила, але я її теж, тому обоє мокрі.

Music

Перші два дні зайняли ЕкоДебати за моделлю ООН. Не знаю чи спеціально, але проводилось усе те діло в Українському Католицькому Університеті. Сам формат - брєдовий. Якби там не було Олесі, то укопатися можна було б. Але люди навколо цікаві були. Хочеться знайти їх знов й наче як вперше.

У спину пече сонце й може то мені здається, але запахло смаленим м'ясом.

Крихітка Цахес - "Авто" (текст особливий)

А щодо зупинити - то я просто залишаю гальма на смітнику.


Открыть | Про це шепотіли 1

Музыка : Velvet Revolver - "The Last Fight"  Погода в голові : дощ    

Моє "не хочу-сьогодення"


Так не хочеться жити у сьогоденні. Не хочу цікавитися політикою, глобальним потеплінням, життям зірок чи футболом. Хочеться випасти з часу, перевести годинник у часовий пояс Бразилії, як колись утнув один мій знайомий, та прокидатись о 6 вечора й засинати бо зна коли. Аж трусить від теперішнього часу, як на межі невизначеності.

А щодо політики - то її дійсно забагато! Вона всюди. Й людей вже від неї нудить. Може на те й розраховано - людям настільки остогидне політичне життя, що вони не звертатимуть на нього уваги й тоді можна буде утнути все, що завгодно й це зійде з рук. По суті вже так. Після того, як Київ обрав Черновецького, вже не варто було дивуватись, що Україна обрала Януковича. А багато хто не з'явився на дільниці взагалі. Бо вже все одно було. Країна, як судно у шторм. Але замість того, щоб закріпити кермо, позакривати всі вікна та трюми - кермо мотиляє, все відкрито й заливається водою, а команда й капітан п'яні, чи як мінімум не сповна розуму. У країні страшно жити. Та й у світі теж. Хочеться закопатися, наче черепаха у панцир. Але ж навколо стільки всього чудового!

Хочу в гори - ніколи не доводилось блукати по гірським схилам. Хочу побачити Індію, Україну, Канаду, Австралію й ще багато країн. Англію та Німеччину, зокрема. Не хочу сидіти вдома в навушниках й клепати плакати. Хочу подорожувати. Прямо зараз! Треба лише потерпіти кілька днів - 30.04 ввечері вже буду у Львові :) Саме те, що треба. А ці два дні треба шукати інфу по екологічним проблемам сьогодення =/ З'їжте мене на вечерю. Треба струсити з себе пил й побалакати з Гуглом - можливо він відкриє мені світ.


Открыть | Про це шепотіли 26

Музыка : Мотор'ролла - "Аеліта"  Погода в голові : тріскання гілок    

Поміж орбітами снів оксамитових душі невидимі, вільні


Вивести себе з рівноваги та довести організм до істеричного стану легко. Варто лише нажертися якоїсь дряні й запити банановим молоком. Чим більше, тим певніше. Якщо набридне почуватися лайном, досить лише поспати, але небагато - менше, ніж зазвичай. У цей час краще не контактувати з енергетичними вампірами, бо потрощите все навколо.

А взагалі - краще бути орієнтованим на пізнання світу, а не самого себе. У нас самих нема нічого цікавого. А якщо й є трошки, то ми побачимо це, коли почнемо дивитися у світ, а не на свої "нутрощі".

Детальніше про мої погляди на філософствування


Открыть | Про це шепотіли 13

Музыка : Мотор'ролла - "Аеліта"  Погода в голові : сонечко    

Австрієць, що рік прожив у Києві ділиться враженнями


У европейца в Украине достаточно поводов как для раздражения, так и для восхищения, пишет австриец Питер Вагнер в своей колонке в еженедельнике Корреспондент.

"Украина - это где, в России? Столица - Киев? Я, кроме Динамо (Киев), ничего не знаю. Ой, да, еще украинки!" Объявив друзьям о том, что собираюсь с год пожить в Киеве, в ответ ничего, кроме подобных высказываний, я от них не услышал.

Кореспондент. "Отличия. Хорошие и плохие".


 

Открыть | Про це шепотіли 1

Погода в голові : шелестіння, високий атмосферний тиск    

трансФОРМАТор


Сучасна молодь схильна до філософствування. За визначенням Могилянки це є вільний політ думок, що полягає у наданні безлічі відповідей на безліч питань. На одне питання може бути або кілька відповідей, або жодної. Головне, щоб це якось стосувалося абстрактних величин. Питання "Котра година?" не перейде у сферу філософії поки Ви не скажете щось на кшталт "Година? Не існує години - вона онтологічна тільки тому, що ми мислимо про неї. Так само не існує часу, але існують годинники..." У тому ж аспекті можна поцікавитись про те, година у якому часовому полі цікавить, але то вже буде не філософствування, а кривляння.

Це зайве. Серйозно. Треба мислити про конкретне, а не абстрактне. "Ті величини" занадто мало дають для нас у практичному світі. Прослідкуйте - якщо Ви "осягнули", що було б прекрасно стати хмаринкою, бо вони "щось там", або ж що цей трамвай, що перед самим носом повертає у депо, є відображенням усіх Ваших раптових невдач, це Вам у чомусь допоможе? Відомий закон парадоксу: "Ми можемо зрозуміти лише те, що вже знаємо". Кант, здається, чи Арістотель... (їм можна).

Всі ці "відкриття" дадуть задоволення співвіднесене з матеріальною точкою - бо Ви забудете його міру, просто матимите на увазі, що таке було. Й то не довго - таких "озарінь" у Вашому житті настільки багато, що вони втрачають свою вартість. Закон спадної віддачі - "Кожен наступний елемент приносить співвідносно менше ефективності/користі/задоволення/роботи і т.п.". Навіщо займати мозок очевидним?

Філософія, яка приносить користь, вже написана. Просто почитайте - прозрієте на все життя Х) Філософствування приносить певне задоволення, особливо створення "афоризмів". Але це заводить не в ту сторону. Це заважає просто жити. Це не задоволення, це наркотик. Самокопання є видом філософствування молоді. Доволі розповсюджений, бо більшість з нас пізнає світ крізь себе.

Пізнає світ... Ви знаєте, що таке пізнавати світ? Зрозуміти, що "Я унікальний" це не пізнати світ, це почути заклик Капітана Очевидності. А от дізнатися, що з апельсину, дроту та картоплі можна видобути струм силою 2В - це пізнати світ.

Абстрактні розмисли це арифметична прогресія, практичні міркування - геометрична. Наука була створена для пізнання світу. Й вона передбачає надання Вам нових знань, а не перефразування того, що вже Вам відомо. Ви не думайте, що до цих істин могли дотовктись тільки Ви. Можете вважати психологію недолугою, але вона живе довше Вас й на відміну від Вашого знання про неї, психологія знала про Вас все ще до того, як Ви народилися. Те саме й з більшістю наук. Хіба що не всі вони, як об'єкт обирають Вас. Всі питання, що бентежать наші голівки вже давно знайшли свої безсмертні відповіді.

Навіщо марнувати час? Як вже було зазначено - абстрактні величини не дають нам нового знання, а лише перефразовують вже набуті. В той час, як емпіричні - відкривають світ.

Дійсно існують ті, чиє філософствування принесе користь. Але таких мало й всі вони публікуються. Якщо Ви вважаєте, що філософування корисне - плюньте в себе "йадом", витріть дзеркало й покажіть мені цю користь. Навіть, якщо це виходить за межі Вашої голови, це не матиме значення для світу - всі вже в курсі, що треба себе любити, поважати, що світ дивовижа, а всі навколо "сіра, тупа маса". Циклічні висновки. Навіщо марнувати на це свій час? Краще відкрийте новий закон у фізиці, що дозволить нам відправляти "погану сторону" наших президентів у Космос.

Філософія молоді може існувати. Вона приємна, й розслабляє мозок. Але подивіться - вона займає увесь наш вільний час. І не вільний також. Більшість з того, що приходить нам в голову - бред, який ми скоро забудемо. Але час витрачено. Ресурс, який не відновлюється, витрачено. Без усілякої користі. А в силу того, що більшість з "цього" забувається, ми маємо можливість "відкривати нове те саме" багато разів підряд. Абстрактні величини не створюють відкриттів, вони просто приємно проводять з нами час.

Відповідь на питання "Де є істина: поза нами чи в нас?" дозволить Вам жити легше? У тривалому розумінні, а не в цей вечір? Вона допоможе Вам більше заробляти? Чи розумітися з молодшим братом? А от відкриття хімічного елементу з вагою 25,7 а.о.м. хоч і не розв'яже проблему з братом, але Нобелівську премію подарує ;)

Висновок: досить копатися в старому папері - там вже все відкрито. Краще математику почитайте.


Открыть

Погода в голові : тихо    

Трохи улюблених думок :)


Самореализация — конечная цель жизни любого человека, форма существования — только некоторых. Мишель Фуко

Світ без інерції - був би світом дуже важких речей.

Після твоєї легкості так важко сприймати свою насиченність.

Многие книги стоят лишь нескольких цитат. Но есть книги, в которых нет цитат, потому что цитировать всю книгу не практично. Вся книга - суть.

- Що колбасить Ваш мозок? Навчання? Кохання? Погода?  - Гіпофіз...

Мне всё равно с кем она танцует - главное, что спит она со мной.

А вы верите в смерть после жизни?

Майский жук, подымаясь в воздух, нарушает все законы аэродинамики. Но он не знает об этом и потому продолжает летать.

Страшно когда пугают. Ну и где же ваши свиньи? (намёк на эпидемию гриппа, о которой сейчас уже снова ничего не слышно, а ведь условия не изменились)

Где нет пищи воображению, там нет и страха. Шерлок Холмс

Так що висновок один: кохання, щастя - синоніми. Валерій Харчишин

Мріяти цікаво, але треба берегтися передозу - реальність краще - їй можна побажати доброго ранку.

Фотографи через камеру показують, яким ми маємо бачити світ без неї.

Главное не то, что снаружи, а то, что на подкладке. "Стиляги"

Чи існує життя після хеппі-енду?

Чем меньше спишь, тем сильнее ощущаешь запахи.

На глубинном уровне понимания ты и я - одно целое.

У каждой недоработки есть имя и фамилия...

Если кто-то съел твоё печенье, значит ты не одинок.

Если кому-то не сладко, значит он не там лижет...

Говорят, что алкоголь не решает проблем. Будто молоко и вода их решают.

Кінцева ціль має бути вимірювана.

Я цілком стандартна; просто стандарти у мене інші.

На всех рамок не хватит - кому-то прийдётся выйти.

Для мене пам'ятати це так само природньо, як для тебе - це забути.

Якщо хочете отримати певну конкретну відповідь, яка вас влаштовуватиме, то питайте себе самі!

Тот, кто не понял твоего молчания, вряд ли поймет твои слова.

Это был очень странный лес... Сначала я ходил за грибами, а потом они за мной.


Підкреслені мої власні думки (с)


Открыть | Про це шепотіли 4

Погода в голові : тихо    

Аналітична промова. Анна Рукавчук


Когда хочется пиздеть о том, что любви не существует, что семейные ценности разменяли на хуйню, что все вокруг инфантильные, трусливые, пиздодельные, бездуховные и тупорылые - посмотри в зеркало и устыдись.

Конструктивные последствия комплекса неполноценности - видеть в себе, а не в ком-то, причину неудачного субботнего вечера.
Конструктивные последствия мании величия - видеть в себе, а не в ком-то, средоточие мирового зла.
Конструктивные последствия наличия мозга, блядь думайте, думайте, думайте хоть немного витиеватей, чем "ведь ты этого достойна!"
Не достойна. Не достойна и точка.

Существует справедливость фатума, существует баланс, существует закон : если поутру вам хочется блевать от тоски, вы достойны именно сблева, а не кофе-маккиято, круассана с повидлом и чудесного вида из окна.

Каждому по заслугам, каждому Ходорковскому, Березовскому, Майклу Джексону и Медведеву, золотым наследникам и молдавским домработницам, пидорам, блядям и светочам разума всем по заслугам, всем до самой последней жабы.

Не женился?
Не отвез на острова?
Не подарил за двести пятьдесят тысяч евро ништячок на пальчик и не слушал бла-бла-бла про карьеру? Хуйня у тебя, кисуля, и пальчики, и карьера! Хуйня!

Ах, как сладок этот момент в жизни современной жительницы мегаполиса - переложить ответственность на первого подвернувшегося Васю. Ответственность за будущее и, разумеется, за прошлое.
Ответственность за невыученные неправильные глаголы, за незаработанные миллионы, за непрочитанного Гете, за Мадагаскар, на который так и не поехала, ведь нахуй Мадагаскар, если есть Турция-все-включено?

Лень тебе было, сука, заморачиваться, лень? Лень было прыгать выше головы? Лень было даже попытаться?
Ты пыталась?
Не пизди, блядь! Все, кто пытались получили по заслугам, а ты сиди, жри шоколадочку и вздыхай над Дэни Оушэном, Томасом Крауном, Джеймсом Бондом и мистером Бигом. Ах, где же, настоящие мужчины?
Там же, где настоящие женщины а ты думала что, прибегут слушать твои истории ой, как мы с подружкой один раз напилиииииииииииииись?

Я не верю в мезальянсы, и если принц женится на золушке то или принц самозванец (бентли, фрак, ордена но Корецкий на прикроватной тумбочке, а телефон звОнит, а не звонит) или у золушки где-то в офф-шоре припрятан имиджевый сюрприз.

Я не верю в мезальянсы как не верю в нереализованный талант.

Хуйня это было, а не талант, раз не проросло сквозь лень, сквозь тупость, сквозь глухоту и близорукость, сквозь рутину и суету. Даже не вспоминай, даже не надейся, даже не думай, даже не заикайся о каких-то там «талант нынче не в моде» - Сирожу Минаева я уважаю больше, чем всех пописывающих гениальные стишки на беспонтовых ресурсах.

И это не мезальянс, если ты такая умная и хорошая, живешь с ним, таким тупым и неблагодарным. Это норма. Просто приглядись к себе и увидишь, насколько вы идеальная пара.

Чего вы ожидали, девочки, вкладывая свой бюджетный сердечный жар в провальные пирамиды сурьезных отношений? Чего вы ждете, носясь со скромным капитальцем своих грез? Вам надо ебанических барышей? Взыграла амбиция двигать Солнце и светила? Рассчитываете дать, сколько есть, а получить все, что хочется?

Ах, хочется просто семью??
Создавай ее с тем, кто просто-не-против - просто хороший Вася, который просто работает на просто работе и просто не бьет тебя по ебалу, дав объективный шанс радоваться жизни не хуже, чем у людей.

А если вдруг покажется, что достойна чего-то лучшего, если вдруг покажется, что Вася не тот, о ком ты грезила юной и невинной, если вдруг покажется, что настоящая жизнь, со всеми ее настоящими радостями (лодки, гольфстримы, красные дорожки) проходит мимо тебя просто, посмотри в зеркало.
Вася ровно настолько же не Роман Аркадьевич, не Брэд и не Джонни насколько ты не Даша, не Анжелина и не Ванесса.

И завалите наконец ебало с этими вашими примерами «Ах, хочу, чтобы все было, как у моих родителей папа всю жизнь носит маму на руках!»
Ваша мама, в отличие от вас, не пила вискарь из горла, не принимала наркотики и не трахалась с придурками с дискотеки, прикрываясь поисками настоящей любви.

Вы тоже не пили, не принимали и не трахались?
Подумать только... какая тоска.


Открыть | Про це шепотіли 4

Музыка : Staind - "So Far Away"  Погода в голові : сонце    

Перед очима Арістотель, у навушниках Земфіра. Десь тут притаїлася радість


Щось повертається. Наче зняла пакет з голови. Відчуття ті самі, тільки лоскоче щось інше. Бачу більше, розумію повніше, сміюся чистіше. Просто моє сонечко повертається сьогодні з Чернівців. І моє сонечко не злиться на мене. Приємно думати, що мене несвідомо мучило лише те, що вона могла злитися на мене. Я завжди любитиму Клаату більше. Навіть більше, ніж Кенгуру. Дивно й майже неможливо описати наскільки довіряєш людині, яка ніколи не робила й не зробить тобі боляче, хоча може змусити моє серце зупинитись назавжди. Я вже знаю, що іноді вірю їй більше, ніж собі.

"Родному, близкому, любимому человеку веришь, что бы он не сказал. Веришь сразу, не подвергая сомнениям. Я чуть было в Киев к ней не рванула!" (с)

Добре, що я не хлопець - інакше б закохалася в неї й страждала десь так само, як зараз від Кенгуру. Хоча... Раз все одно мучусь, то краще б вже від неї.

Все буде красиво, хоч бантик чіпляй. Очі будуть світлі, волосся густе, а посмішка мандаринова. Буде тепло й світло. Так, мені потрібно світло.

Прочитавши думки Кенгуру, мені стало легше. Тепер я знаю, розумію. Це не змінює галопу мого серця, це лише дає спокій мозку - мінус одна невизначенність, плюс одна година до сну. Я не та дівчина, яка в силах виправити щось - таке розчарування я не подолаю. Не тепер. Якщо все вдало складеться, то мені вже це не буде потрібно. Побачив, знайшов, зрадів, а воно розсипалось. Замість зацікавленності істерики, замість розуму обмеженність. Я й сама плюнула б на таке. Добре, що не почуваюся кефіром.

Я виправлю щось для себе, щоб мені цікавіше стало. А ще сонечко просило знайти якийсь квест - треба посмикати за канали.


Открыть | Про це шепотіли 2

Погода в голові : хмари, вологий туман    

"Революции без танцев не стоят того, чтобы их устраивать"


"V for Vendetta"

Наскільки прекрасним може бути фільм? Наскільки божевільним та правильним він може бути? Наскільки вірші всмоктуються в кров? Настільки, наскільки світлим може бути сонце...

"Remember, remember the fifth of November,
Gunpowder treason and plot,
I see no reason why gunpowder treason
Should ever be forgot.
Guy Fawkes, Guy Fawkes,
It was his intent —
To blow up the King and the Parliament.
Three score barrels of powder below,
Poor old England to overthrow:
By God’s mercy he was catch’d
With a dark lantern and burning match.
Holloa, boys, make the bells ring.
Holloa, boys, God save the King!
Hip hip hoorah!"

Сценарій цього фільму треба роздрукувати та розвісити по стінам кімнати. Монологи Ві, його вірші, його думки мають бути обведені червоним. Але його слова не істина, як і всяке, що існує в світі. Істинним може бути лише божевілля, бо божевільний вільний від загальних стандартів - він має свої. Й оскільки вони унікальні - вони істина. Ми ж всі можемо погодитись, що громадська думка не істинна ;) З цього випливає, що загальні стандарти не істинні.

" - Вы правда так думаете, или так положено?"


Открыть | Про це шепотіли 11

Погода в голові : теплий дощ,    

Вибачте, тут ви не знайдете якогось сенсу.


Мій статус ВКонтакті...

Щось так заціпило... Кажуть у чотири роки я була дуже розумна дівчинка, хоча й мислила якось дивно. В силу того, що я була дитиною, мене називали не хворою, а обдарованою.

За все моє життя мені соромно лише за дві речі: що в 11 років образила Алісу, а у 12 років зробила боляче Юліану. Іноді приходить думка, що він мене прокляв, хоча через деякий час (кілька років) знайшов у собі сили дружити зі мною. Колись я обов'язково перед ним вибачусь. Просто не знаю, чи те для нього ще хоч якось актуальне, та й взагалі важливе. Аби знайти зв'язок з Алісою, я б теж вибачилась. Її прощення бажаю навіть більше. Аби знайти... Хоча думаю, вона вже теж за те забула, а може навіть згадує зі сміхом. А може теж мене прокляла? Скоріше забула.

Сьогодні вирішила послухати маму. Вона каже, що правда існуватиме й без мене. Таки так. А пізнавати її можна самою й тихенько, щоб це не заважало мені жити. А ще треба прибрати агресивність. Так, я дуже агресивна О_О Хто зна.

Колись (здається ті ж 12 років) я вистрілила гарпуном у свого однокласника (промазала), якого ж звичайно терпіти не могла. Він взагалі багато від мене отримував (взаємно - ми одне одного ненавиділи) - досі пам'ятаю, як у першому класі зламала йому мізинець на руці дверима. А зараз такі класні друзі.

Я люблю розмовляти сама с собою. Це повноцінні розмови, а не просто тези у повітря. Часом я досить довго очікую відповідь, але майже завжди маю її.

Зараз чомусь модно бути неадекватним, хоча людям це вже трохи набридло й ми "еволюціюємо" в "оригінальних". Може зовсім скоро піде мода на все звичайне. Серйозно. Це зараз дівчина з двома стрижками одночасно, в зеленій куртці зі значком-смайліком, блідим обличчям та зростом 1,85 м виділяється. Але через кілька років (ба, може менше - технології, глобалізація і т.п. не сплять) вона стане звичним елементом.  Може зараз це видається маловірогідним, але я кажу "Так, піде мода на звичайне" Хоч убийте, але все йде саме до того. Й скоро я стану чимось звичним в плані "не модним". Я вже зараз така. Тому спокійна. Тому без сенсу.

 

 

:)


Открыть

Трохи улюблених цитат :)


- А кто у нас муж?
- Волшебник.
- Предупреждать надо.
("Обыкновенное чудо")

Нет хороших людей - есть люди, с которыми мне хорошо. Нет плохих людей - есть люди, с котрыми мне плохо. Нет недостатков - есть то, что отличает нас друг от друга.

Не наступает никогда, ни должно наступать никогда то время, когда надо махнуть рукой и сказать, что тут уже ничего не сделаешь. Сделать ВСЕГДА можно. Василий Шукшин

Смерть має бути такою ж, як життя - ми не стаємо іншими тільки тому, що помираєм.

Де ви бачили кота, якого цікавить, що про нього думають миші?

До неба можна пробиватися і під землею. С. Головащенко

Цените друзей, а не всё, что движется и улыбается.

У мене нові шпалери, у мене нове життя. І тільки одна проблема: мій кіт за тобою скучив.

Мені все одно у чому мене підозрюють - головне, щоб не в тому, що є насправді.

Тепер ми достатньо близькі, щоб відкрито непогоджуватись один з одним.


После смерти все недостатки становятся достоинствами; просто потому что мы скучаем за этим

- Тату, а чому ти більше не кашляєш? Тату, а чому ти більше не дихаєш? Мамо, що з татом?

Человеку не должно быть скучно с самим собой. Если он боится тишины, что-то с ним не в порядке. Значит, он пытается нечто в себе растоптать

Если бы в кресле лежала невидимая кошка, то оно казалось бы пустым. Оно пустым кажется. Следовательно, в нем лежит невидимая кошка.

Одиночество - это когда ты окружен замечательными людьми, но у каждого из них есть кто-то ближе, чем ты.

Если человек - талант, то он талантлив во всем, с идиотами такая же ситуация.

Око за око робить усіх сліпими. Ганді

Джим Кэрри тоже плачет.

В мире, где никто ничего не должен, будет намного больше благодарности.

У меня сегодня не экзамен, потому я должна знать всё.

Сотрудничать с кем-то значит признавать его права на условия.

Хто багато запитує, той мало думає і погано пам'ятає. М.Горький

Закрив серце і написав на табличці "Входу НЕМАЄ"... Прийшла любов і сказала, що не вміє читати...

Ніколи не кажи " Просто друзі". Друзі - це зовсім не просто.

Ромашці пофіг любить він тебе, чи ні... Вона жити хоче!

Не вмієш кохати? То сиди і дружи!

Якщо друг мого друга - мій друг... а ворог мого друга - мій ворог, то дівчина мого друга - моя дівчина???

Будешь проходить мимо - проходи.

Чем меньше света, тем большая требуется выдержка.

  • - Я влюбился в истеричку!!!
  • - Я не истеричка!!!
  • - Ну вот, я сказал, что влюбился, а ты слышишь только слово истеричка...

Безвыходных ситуаций не бывает. Бывают ситуации, выход из которых нас не устраивает...

"Я вышла замуж за археолога, потому что это единственный мужчина, который тем больше интересуется своей женой, чем она старше". Агата Кристи

Прав не тот, кто прав, а тот, у кого больше прав.

 - Это такой тёмный человек; просто не человек, а 12 часов ночи!

Человек позволяет себе быть сумашедшим, только когда ему созданы для этого условия.

Безумие должно где-то начинаться и куда-то идти. Как дорога. Или траэктория пули из ствола.

Говорят, что алкоголь не решает проблем. Будто молоко и вода их решают.

 


Открыть | Про це шепотіли 3

Музыка : BrainStorm - Hide On The Moon  Погода в голові : теплий сніг    

Алекс Дубас и Ёлка "О пользе солнцезащитных кремов"


http://www.youtube.com/watch?v=RxvUsfmn7RI

Уважаемые выпускники, мажтесь солнцезащитными кремами.
Если бы я мог дать вам только один совет на будущее, он был бы как раз про солнцезащитные кремы. Выгода их использования была доказана учеными. В то время как остальные мои рекомендации не имеют более надежной основы, чем собственный путанный опыт.
Эти советы я вам сейчас изложу.
Наслаждайтесь силой и красотой своей юности.
Пока жизнь вам не нравится - она проходит.
Поверьте мне, через двадцать лет вы посмотрите на свои фотографии и вспомнитесь с чувством, которое вы сейчас не можете понять.
Сколько возможностей было открыто перед вами и как же сказочно вы на самом деле выглядели.
Вы не так много весите! Да :)
Не беспокойтесь о будущем. Или хорошо, беспокойтесь. Но знайте, что эти беспокойства так же эффективны, как попытка решить алгебраическое уравнение с помощью пережевывания жевательной резинки.
Реальными неприятностями в вашей жизни случаются события, которые никогда не трогали ваш беспокойный ум. Такие, например, что застают вас врасплох в четыре часа вечера в какой-нибудь обычный вторник.
Ежедневно делайте что-нибудь из того, что вас пугает.
Пойте!
Относитесь бережно к сердцам других людей.
Не меритесь с теми, кто равнодушен к вашему сердцу.
Не забывайте чистить зубы ;)
Не тратьте время на зависть, ведь иногда вы впереди, иногда позади - гонка длинна и в конце концов, вы ее ведете только с самим собой.
Помните комплименты, которые вы получаете.
Но забывайте оскорбления.
И если вы преуспеете в этом, то скажите мне как.
Храните ваши старые любовные письма.
Выбрасывайте старые банковские выписки.
Периодически подтягивайтесь ;)
Не чувствуйте себя виноватым, если вы не знаете что вы хотите делать с вашей жизнью. Самые интересные люди из тех, кого я знаю, понятия не имели в двадцать два года как они хотят прожить свою жизнь. Причем некоторые из наиболее интересных мне знакомых сорокалетних не знают до сих пор.
Потребляйте кальций.
Бережно относитесь к своим коленям. Вам их будет не хватать, когда они выйдут из строя.
Может быть вы вступите в брак.
Может быть нет.
Может быть у вас будут дети.
Может быть нет.
Может быть вы разведетесь в сорок, а может быть наоборот - вы будете отплясывать танец маленьких утят на семьдесят пятой годовщине своей свадьбы.
Что бы вы ни делали - не хвалите себя слишком много.
Но и не ругайте тоже.
Ваш выбор, как и у всех, наполовину во власти случая.
Наслаждайтесь своим телом. Используйте его как вы только можете! И не бойтесь того, что другие люди думают об этом. Тело - это самый прекрасный инструмент, которым вы когда-либо будете обладать.
Танцуйте! Даже если вам негде этого делать, кроме вашей гостиной.
И пожалуйста - не читайте журналы о красивой жизни. Они только заставят вас чувствовать себя отвратительно.

Братья и сестры, мы вместе летим вперед.
Плачем, смеемся, но верим - успех придет.
Друг друга обнимем и скажем простые слова любви.
И вокруг нас сверкнут и зажгутся мечты огни.

Будьте благодушны со своими братьями и сестрами. Они ваша лучшая связь с прошлым. И те, кто, скорее всего, будут рядом с вами в будущем. Поймите, что друзья приходят и уходят, но за нескольких, драгоценных, нужно держаться.
Прилагайте все усилия, чтобы преодолеть разрывы в географии и в жизни. Потому что чем старше вы становитесь, тем больше вам нужны будут люди, которых вы знали, когда вы были молоды.
Поживите немного в Москве.
Но покиньте ее, прежде чем она сделает вас твердым.
Поживите на острове Бали.
Но покиньте его, прежде чем он сделает вас мягким.
И вообще - путешествуйте!
Примите несколько неизбежных истин: цены будут расти, политики будут изменять своим женам, вы тоже будете стареть. И когда вы состаритесь, вы будете фантазировать, что когда вы были молоды, цены были разумными, политики были благородными и дети уважали своих стариков.
Кстати, уважайте своих стариков. Вы никогда не знаете когда они уйдут навсегда.
Не расчитывайте, что кто-нибудь будет обеспечивать вас. Может быть у вас есть свой инвестиционный фонд, может быть у вас есть богатый супруг или супруга, но вы никогда не знаете когда каждый из них может покинуть вас.
Не экспериментируйте слишком много с вашими волосами. Или к тому времени, когда вам стукнет сорок, они будут выглядеть на восемьдесят пять.
Все мы когда-нибудь уйдем. Но важно продержаться до конца, во что-то веря. В этом самая большая трудность, потому что кажется нет ни черта такого, во что действительно стоило бы верить.
Вот такие вот советы, уважаемые выпускники.
Но будьте осторожны и терпеливы с теми, кто вам их дает.
Совет - это форма ностальгии. Это способ выуживания прошлого из мусорной кучи, закрашивание свежими красками нелицеприятных моментов и переработки его в нечто более дорогое, чем оно было.
Но то, что солнцезащитные кремы действительно спасают вашу кожу от ожогов - это доказано учеными, так что смело мажьтесь.

(с) Алекс Дубас и Ёлка


Открыть | Про це шепотіли 6

Музыка : С.К.А.Й. - "Як мене звати"  Погода в голові : тиша у лісі    

Стучиться в голові


Я дала тобі нове ім'я, але ти не відзиваєшься... Бо тебе нема, я тебе вигадала.

Внутренняя грусть характерна для меня, она делает моё пребывание здесь комфортным.

Так буває не тому, що ми цього хочемо, а тому, що це потрібно для нашого розвитку. Не важливо в яку сторону.

Кажучи "Привіт", будь готовий почути тишу у відповідь.

Коли маєш, що сказати, кажи зараз - потім вже буде не важливо. Та й не почує вже ніхто.

Кохання існує! - доведено мною, одною із самотніх на цій Землі.

Переберіть цей мотлох у Вашій оселі!! Да половину всього цього треба вже давно викинути! Якщо ж Вам шкода, або вважаєте, що це ще потрібно, то подумайте: "Ну не в лом мені ще буде оце читати/дивитись/використовувати? Все одно буду шукати щось нове!"

Маєш право? Дивно, я теж...

Куди плюнеш, звідти й прилетить. Тобі навіть краще - знаєш звідки чекати.

Мені так сумно, що хочеться кричати. І я кричу - все одно ніхто не почує - я надто голосно вмикаю музику.

Не дивлячись на те, що останнім часом я почуваюся дуже (катастрофічно!!) самотньою, це не зовсім так. Мої друзі зі мною, і я їм за це дико вдячна!! Чотири роки без кохання я якось прожила і навіть є що хорошого згадати. Але чотири роки без дружби я... не змогла б... це точно!

Сьогодні вичищаю свою кімнату - вже сам процес робить мене чистішою (не захламленою) та світлішою :)

Если я захочу, Солнце будет крутиться вокруг Земли, как в старые добрые времена.

Меня не волновало, что подумают другие. Но ей я обязан был доказать, что нормален — это весь мир сошел с ума.


Открыть | Про це шепотіли 1

Погода в голові : тиша у дрімучому древньому лісі    

Мысли о силах и неоднозначности их применения


   Сегодня где-то в 22:00 на "Спартаке" был замечен Опознанный Бегущий Объект - я. Из-за всех мыслей, всех переживаний появилась жгучая, почти физическая потребность побегать. Не просто побегать - б е ж а т ь!!! Я сильная, очень. Физически, морально, душевно, сильна умом. Меня посещали мысли, что всем супергероям, нет; не так - сверхлюдям, существам не повезло. Им дали силы, тем самым, поставив стену перед ними. Вряд ли Человек-Паук станет гениальным художником, а Бэтмен - певцом. Хотя в случае последнего немного не так - он-то как раз человек, он сам добился и смог, он пример, он сделала выбор сам. Это как в игре "Civilization IV" - пока просто играешь, все твои выигрыши это победы. Но когда ты вдруг находишь "Редактор" и понимаешь, что за один ход можешь уничтожить всех, перекроить материки, перевернуть "мир" и даже самих "людей" (юниты, другие правители), то... Резвишься, как дитя, первое время, а потом просто нудно; так нудно, что даже бесит!! Тоже самое, я думаю, и с существами. Но у них ещё и полно несвобод - вампиры могут питаться только кровью, избегают солнечный свет и т.п.

   Но сегодня я подумала, что если человек такой свободный и могущественный, может развиваться во все стороны - то не в "Редакторе" ли я уже?.. Значит, быть вампиром легче - своеобразная "романтика" + есть с чем бороться. Хотя бы с вечностью...

Открыть

Музыка : "буц-буц, тыц-тыц"  Погода в голові : мягкий тёплый ветерок    

4:30 утра


Я на параходе, в животе приятное чувство мягкого комфорта. Не хочется сходить на берег - там всё слишком буднично, а тут хотя бы платья :) Хотя свою причёску я уже часа три назад "распотрошила". Сидим с Валюшей за столиком на верхней палубе, молчим... Просто наблюдаем, как просыпается город, не обращая внимания на "буц-буц, тыц-тыц" (на музыку, в общем). Так хорошо, спокойно; периодически закрываю глаза, дремаю. В таком мирном молчании разьели вкусную шоколадку, и дальше сидим...


Открыть

Музыка : BrainStorm - "Выходные"  Погода в голові : сонце, вітер під крилами і світле небо    

Мы проснёмся завтра, будут выходные...


Приємно відчувати себе щасливою, особливо, коли це вічуття не від чого не залежить, постійно з тобою, постійно грає на вустах, вітає у думках, підсказує аккорди, задає ритм і рухає тілом. Навіть проблеми знаходиш приємними, контраст потрібен всюди. До того ж, коли світ любить тебе, то всі проблеми стають чимось накшталт гострої приправи =) Я люблю своє місто, людей, що мене оточують, події, що зі мною відбуваються. Я пізнала щось нове, щось зовсім нове - і це так прекрасно! Ніколи б не подумала, що все так просто - світ починає любити тебе тоді, як ти почнеш любити себе, адже тоді ти дозволяєш світові та самій собі ці почуття. Це всі знають, але не вірять у це та завжди намагаються все ускладнити. Спробуйте простіше, требе відчути все - гірше точно не стане ;)

Открыть

Музыка : Poets of TheFall - "Kings of Fools"  Погода в голові : спокійна гладь води, вітерець    

Ми не засинаємо - а тільки прокидаємося!


Нещодавно знову перечитала "Алісу". В голову прийшла думка про сни уві сні. Коли ми спимо і бачимо сни, то ми розуміємо, що все було несправжне тільки коли прокидаємось. Навіть не зважаючи на всі абсурдності, що там присутні, ми все одно вважаємо, що то все справжне і нормальне (хоч тобі андроїд на подвір'ї!). А буває, що ти прокидаєшся (наче), але все ще спиш і розумієш це тільки коли НАСПРАВДІ прокидаєшся. Уві сні ми можемо за одну ніч все життя побачити! То чому наше життя не може бути просто одим великим сновидінням?..

Уявляете, у кінці ми не засинаємо вічним сном, а тільки нарешті прокидаємося...


Открыть | Про це шепотіли 14

Музыка : Дмитрий Колдун - "Царевна"  Погода в голові : дощ    

Я себе не люблю, просто дуже подобаюсь


А пора б вже і полюбити... Коли любиш себе і поважаєш, вираз обличчя не залежить від "погоди за вікном". Коли любиш себе, мрії стають цілями, а не просто снами. Це не означає бути егоїстом. Навіть навпаки - лише людина, що поважає себе, знаходить у собі сміливість робити добрі вчинки. Вважаєте я кажу дурість? До чого тут сміливість до добрих вчинків? А насправді саме так і є.

Людина, що любить себе, не потребує сторонніх оцінок. Вона почуває себе комфортно, навіть, якщо її ніхто не помічає. До речі, не помічають таку людину дуже рідко - адже ця внутрішня сила, аура відчувається. Поряд з такими людьми й сам почуваєшь себе впевненіше, бо знаєш чи хоч відчуваєш, що вони не штовнуть тебе у грязуку, якщо ти цього не заслуговуєш. Такі люди зазделегідь вважають інших людей хорошими, змінюючи свою думку лише через вчинки цих людей.

Поважаючи себе, не дозволиш комусь принижувати себе - тобі все одно на всі образи, вони тебе не стосуються, бо ти сам знаєш всі свої недоліки і ніхто тобі нічого нового в цій області не скаже, бо то вже буде або брехня, або чиясь зайва злість. У тебе вистачає сміливості на безумні вчинки! Ти можеш все!!!

Чому ж не можу я? Наче так просто - "Хочеш, то будь!" Що мені заважає?


Открыть | Про це шепотіли 6
Назад | Вперед



Мої слова

Интересы
PR, активність, близкість, блог, гори, горизонт, гугл, дебати, довіра, дощ, ДругаРіка, захист, камін, кіно, Книги, ковзани, КОЛАЖІ, музика, не"червоні" свята, перестановка, розмови, розрахунки, рок, ролики, романтика, свінг-денс, сніг, собаки, спогади!, українське, фантазії, фентезі, чай

Записи

ОБОЗ.ua