Пташка

Неоподаткований персонаж


Музыка : Pink - "Why Did I Ever Like you?"  Погода в голові : душно    

Трошкифілософськоїбожевільності


Сьогодні знов була своя серед чужих. Коли я зайшла в екзаменаційну залу, кілька людей чимось вдавилися, кілька посміхнулись, а одна сокурсниця показала великий палець :) Я прийшла на екзамен з філософії в образі Божевільного Капелюшника. Як я й обіцяла - костюм не запилився. Епатажно? Не знаю, можливо. Як би там не було - це дуже приємно. По ходу з'ясувала, що безцеремонно втупитись поглядом зараз вміють лише діти, охоронці та деякі дідусі. Всі інші якісь заклопотані - дівчата особливо.

Блін, я почувалася в строю. На мене дивилися й думали бо зна що! Певно більшість зазначили "Божевільна" - як довго я чекала цього статусу? Як тільки школу закінчила. В школі, до речі, могла дуріти, як душі заманеться, а в універі треба бути відповідальною. Й з викладачами не заїдатись - це, до слова, легко, бо тут вони кльові Х) Й цілком нормально сприймають Капелюшників на своїх екзаменах та консультаціях :)

__________
Це були приємні новини. Тепер, на жаль, трохи смутку. Від мене пішла Клаату. Не знаю чи назавжди. Але ми завжди були різні, хоча в школі нам це не дуже заважало. Навпаки - це був своєрідний протест суспільству. Тепер я набридла своїй найліпшій подрузі. Бо я перестала посміхатись. А вона вважає, що я її ніколи не розуміла. Складно чути німого. Не хочу її звинувачувати, бо багато чим їй завдячую. Але я б її не кинула. До того ж так просто й у той самий час, як я потребую її найбільше. Я дозволила собі лаятися близько сіми хвилин. Маю право.


Открыть | Про це шепотіли 3

Погода в голові : холодна злива    

Потяг Москва-Венеція


"Есть мнение..." (с) КВН

Є думка махнути у Львів на майські. Точніше є можливість махнути. 1-2 травня у Львові відбудуться Еко-Дебати за моделлю ООН. Мала таке жгуче бажання поїхати тією ж компанією, що й у Харків моталися, але... Тато вирішив подарувати нам з мамою таке "щастя" - чотири дні у Львові Х_Х Я не хочу... Я хочу провести два дні у дебатному світі, у Львові, зі своїми друзями, аніж їхати окремо, потім якось шукатися, потім бігати на два фронти й нервувати постійно. НЕ ХОЧУ!!! Аж ричати ладна, як не хочу. Дуже не люблю, коли щось накладається, або ж накрівається взагалі... Ю точно не їде, але новенька О дуже хоче, тому планувала їхати з нею. Плюс звичайно Кенгуру та С. Може б ще когось затягнули. Це ж Львів! Його люблять майже всі, тільки більшості не зрозуміло за що, але "це ж Львів!"...

@#%№&!!!!!!!


Открыть

Музыка : Staind - "So Far Away"  Погода в голові : сонце    

Перед очима Арістотель, у навушниках Земфіра. Десь тут притаїлася радість


Щось повертається. Наче зняла пакет з голови. Відчуття ті самі, тільки лоскоче щось інше. Бачу більше, розумію повніше, сміюся чистіше. Просто моє сонечко повертається сьогодні з Чернівців. І моє сонечко не злиться на мене. Приємно думати, що мене несвідомо мучило лише те, що вона могла злитися на мене. Я завжди любитиму Клаату більше. Навіть більше, ніж Кенгуру. Дивно й майже неможливо описати наскільки довіряєш людині, яка ніколи не робила й не зробить тобі боляче, хоча може змусити моє серце зупинитись назавжди. Я вже знаю, що іноді вірю їй більше, ніж собі.

"Родному, близкому, любимому человеку веришь, что бы он не сказал. Веришь сразу, не подвергая сомнениям. Я чуть было в Киев к ней не рванула!" (с)

Добре, що я не хлопець - інакше б закохалася в неї й страждала десь так само, як зараз від Кенгуру. Хоча... Раз все одно мучусь, то краще б вже від неї.

Все буде красиво, хоч бантик чіпляй. Очі будуть світлі, волосся густе, а посмішка мандаринова. Буде тепло й світло. Так, мені потрібно світло.

Прочитавши думки Кенгуру, мені стало легше. Тепер я знаю, розумію. Це не змінює галопу мого серця, це лише дає спокій мозку - мінус одна невизначенність, плюс одна година до сну. Я не та дівчина, яка в силах виправити щось - таке розчарування я не подолаю. Не тепер. Якщо все вдало складеться, то мені вже це не буде потрібно. Побачив, знайшов, зрадів, а воно розсипалось. Замість зацікавленності істерики, замість розуму обмеженність. Я й сама плюнула б на таке. Добре, що не почуваюся кефіром.

Я виправлю щось для себе, щоб мені цікавіше стало. А ще сонечко просило знайти якийсь квест - треба посмикати за канали.


Открыть | Про це шепотіли 2

Музыка : Pink - "Funhouse"  Погода в голові : рясний теплий дощ    

Я вибачилась


23:00

Зараз, точніше через 15 хвилин відбудеться найголовніша розмова у моєму житті... Пам'ятає я розповідала про дві речі, за які я єдині шкодую? Одна з них про те, що я образила дуже хорошого хлопця у 12 років, коли негарно повелася з його почуттями. Хм, ну думаю вже зрозуміло з ким й про що буде розмова, так?

________________________________

 

40 хвилин потому

Хєх, це було... нормально. Він похрумав, явно не врубився, що я мелю, але вислухав (наче), почув мої вибачення, розповів про навчання, спитав як мої справи. Як я й передбачувала, для нього це вже давно не актуально, він й думати за це забув (воно й зрозуміло - майже 5 років пройшло). Але хороше було з ним побалакати, послухати про його пришелепкуватих викладачів, про його прогули Х_Х, та й у принципі почути його голос. Здається раніше він звучав інакше, змінився. І все ж я вибачилась... Але де моя "гора с плеч"? Може ще просто не усвідомила? Якщо чесно очікувала більшого відгуку. Я сказала "Вибач", ми трохи позгадували той час, посміялися. Сподіваюся це й було його "Ок, забули, пробачаю". І все ж мені чомусь не дуже легше. Чи легше? Певно, що легше! Має бути легше! Зараз прийде... Так, вже легше дихати. Пам'ятаєте я жартуючи боялася, що він мене прокляв? Так от - останнім часом вже зовсім не жартуючи. Але зараз все буде нормально. Я вибачилась. Я дійсно шкодувала - дуже довго! Мене це муило. І я вибачилась. Боже, дякую тобі за слово "Пробач". Очманіти - мені знадобилося 5 років, щоб зробити це О_О Фіга собі, яке я трусло... І все ж - Я ВИБАЧИЛАСЬ!


Открыть | Про це шепотіли 3

Музыка : Secondhand Serenade - "Your Call"  Погода в голові : теплий вітерець, сонечко    

Така дрібниця!


Знову думала про дебатний турнір у Харкові. Згадала, як у першу ніч у потязі прокинулася о 5:40, а мої друзі так мило спали :) Не дивлячись на те, що мені так і не вдалося толком заснути, все одно була бодра та сповнена сил. Але тоді, ще заледве шосту ранку все навколо було таке умиротворююче, а мої друзі так мило покачувалися в такт потяга, що мені шалено захотілося їх сфотографувати. Але потім передумала... Справа навіть не тому чи було б їм таке приємно. Просто здалося, що цей спогад досить інтимний для мене, то хай його тільки моя пам'ять збереже :) А буквально тільки що я ледь не вибухнула реготом, а очі стали більші за 5 копійок - переглядаючи необроблені фото на мобільному я знайшла ті зображення моїх таких милих сплячих друзів! Х) Це ж треба, навіть сама себе обкрутила:) А й досі не пам'ятаю, як я це зробила :)

Така дрібниця, а на серці потеплішало :)


Открыть | Про це шепотіли 4

Музыка : Umberto Tozzi And Monica Bellucci - Ti Amo  Погода в голові : теплий вітер    

А давай перейдём на "МЫ"?


Люди могут пить вместе, могут жить под одной крышей, могут заниматься любовью, но только совместные занятия идиотизмом могут указывать на настоящую духовную и душевную близость (с)


Открыть | Про це шепотіли 3

Музыка : Король и Шут - "Месть Гарри"  Погода в голові : світло, теплий вітерець, підсихають калюжі    

Готую собі вечерю :)


Сьогодні дуже хороший день був, але я з'їла забагато солодкого Х_Х

О 12:00 зустрілися з Заєю та поїхали в Ірпінь в "Дружний" :) Тільки тоді, як я туди приїхала, я зрозуміла, як же скучила за цим всим... На жаль, крім директора, нікого знайомого не було - ні з вожатих, ні піонерів, а місцевих не пускали, бо на I-II змінах лише малявки :) Ми з Заєю походили, подихали, позгадували, та вернули у Київ. Навіть заникали записку на пам'ять на КПП ;) Дорогою назад майже не розмовляли - кайфували. В Київі пешим ділом поїхали до мене - собаку вигуляти. Поїли кранчів, подивилися фотки та поїхали далі.

Зая познайомила мене з Пашею, своїи хлопцем - він милий, хоча б поряд з нею :)

Без ел.органайзер важкувато, але прикольно - все записую на папері - виявляється я дуже зайнята людина :Р

Думала завтра в кіно з Валюшею на рлоиках поїхати, але туди в них не пускають - не прикольно.

Треба буде налагодити свій іPod, бо взагалі без музики зачахну. Ще добре було б свою муз.бібліотеку перерити, КиШ додати, може щось нове знайти :)

Вечеря майже готова, пішла хрумцяти :)


Открыть | Про це шепотіли 5

Музыка : Poets of the Fall - "Roses"  Погода в голові : сонце, вітер під крилами і світле небо    

Один скажений день


О, сьогодні був чудовий, чарівно вибуховий день! Це як раз та неділя, яку ми з Валюшею планували провести разом і нам це вдалося! Розповім все поступово:

Я прийшла до Валі об 11:00 і ми зразу ж почали готувати (більшість робила Валя, а я дивилася і запам'ятовувала). Ми спекли пиріжків та Валюша зготувала картоплю з 'ясом і овочаи в гіршечках! :) Це просто пісня! Ми дивилися "Беовульф" та начиняли пиріжки яблуками з горіхами та корицею :) До речі, все це я знімала на камеру (мама дала свій фотоапарат).

Після того, як ми завершили з їжею, ми почали біситися! >_< Це була жесть! Ми билися подушками, іграшками (м'якими), накривали одна одну покривалом, скручувались, насідали, дряпалися - ми робили все, взагалі все і це було дико весело! А від нашого сміху стіни, навевно, до сих пір дрижать ;) Шкода тільки, що ми були лише у двох, тому ніхто не зміг зняти на камеру усе те наше "буцання" :)

Фотографій зроблено море - близько 200 світлин! О_О Не знаю, що на нас подіяло, але там еє декілька досить відвертих фотографій, яких я нікому не покажу! >_< Ми навіть обмазюкувались кутчупом і фоткались із ножем, зав'язували руки моїм шарфиком, вдягали Валіні шляпки та плаття, разом у одні буси, із квітами, багато композицій зі стільцями та... випивкою ;) Але ми нічого не пили, це так, для антуражу)) Вимикали світло, робили щось зі свічками. Також трохи дісталося Валюшиному ведмедику, що я його їй колись подарувала :) Ми робили вигляд, що довбаємо стінку, їмо лимон, душимо одна одну, сумуємо, спимо; Приймали різні пози - смішні, сумні, сексуальні (їх особливо багато); хмурились, сміялись, гризлись! Є навіть декілька фото, де ми в одних сорочках.

Це було настільки чудово, що я молю, щоб це був не сон :) А головне ні в кого не було ніякої зверхності, ми обидві були рівні найліпші подруги і це було захоплююче. Останне багато хто може не зрозуміти, але до цього нам дійсно не вистачало рівності у дружбі, майже завжди змагалися, але зараз все просто чудово)))


Открыть



Мої слова

Интересы
PR, активність, близкість, блог, гори, горизонт, гугл, дебати, довіра, дощ, ДругаРіка, захист, камін, кіно, Книги, ковзани, КОЛАЖІ, музика, не"червоні" свята, перестановка, розмови, розрахунки, рок, ролики, романтика, свінг-денс, сніг, собаки, спогади!, українське, фантазії, фентезі, чай

Записи

ОБОЗ.ua