Пташка

Неоподаткований персонаж


Погода в голові : холодна злива    

Апокаліптичні сни


Давно вже мені Кінець Світу не снився. Цього разу було щось середнє між СтарТреком та 2012. Але так само багато води.

Все почалося з метро - у ньому всі ховалися невідомо від чого. Навіть виникла якась місцева гра, сенс якої знайти маленькі орігамі на певній території. У метро зі мною були якісь люди, що були синтезом моїх знайомих. Типу - Славко+Яромій, Юля+Уляна, Гризі+Оля та таке інше. Жоден не був чітко визначеним. Рятувалися на літаючих ковчегах. Вони "відштовхувались" вже від води. Страху не було взагалі. Наче все вже давно планувалося. Власне, дивлячись на ті ковчеги, можна здогадатись, що їх не за ніч перед екзаменом робили. Ще уві сні була білявка до межі схожа на Хіларі Дафф - їй шматок криги (пласка бурулька) проштрикнула щоку. Так, там почався дощ з пласкої криги різного розміру, але всі однаково гострі.

Таке відчуття, наче сон дивився уривками, хоча я не пам'ятаю, щоб щось порушувало мій спокій. Було багато зірок. Наче всі хмари пірнули в Океан (тепер вже дійсно у Всесвітній Океан) й відкрили світу справжнє небо. Велике, об'ємне, випукле й наповнене зорями. Можливо саме те небо прибрало увесь страх.

Відчуття було наче буденність змішалася з глобальною миттю, не розуміючи що саме у що врізалось. Причини Кінця не зрозумілі => закономірність, все до того йде. Уві сні мій вік не давався в знаки, тому якщо сон віщий, то вже скоро.

Але ж красиво як... І навіть без червоних ящурів.


Открыть | Про це шепотіли 8

Музыка : Крихітка - "Спорт"  Погода в голові : сонечко, вітерець    

Хочу таке у наше метро [відео]


!!!

Открыть | Про це шепотіли 7

Останні слова


Цікаво таке питання:

Що б Ви сказали або подумали перед смертю? (як раптовою - зарево на горизонті й наростаючий гул), так і природньою (на смертному одрі у присутності близьких чи не дуже людей)


Открыть | Про це шепотіли 14

Музыка : fond of...  Погода в голові : дощ, магнітні бурі    

In world nothing is for free.


Світ живе за закономірностями обміну. За щось просять ще щось. Does love for free exist? Не-а. Я навіть не буду казати, що люди егоїстичні істоти, тому люблять лише собі у користь. Бо це не так, ця думка є лише формальним виправданням для циніків. Насправді любов до людей для мене свята.

Але все одно любові за замовчуванням (далі ЛЗЗ) не існує. Найважливішим у нашому житті є повсякдення - те, що робить щасливими наші будні, звичайні дні. А ЛЗЗ виходить за рамки цих днів. Вона не робить нас щасливими. Така любов стає раптом важливою тільки тоді, як є загроза її втратити - тобто вона вривається у наше повсякдення. До того важливе лише те, що ми відчуваємо на даний момент, й чи роблять ці відчуття нас щасливими. Важливим є лише те, що зараз! Бо ми живемо зараз!

Минуле вже було й тепер важливі наслідки, бо ми в них живемо. Майбутнє може й не статися, ми можемо бути у ньому лише подумки й воно є важливим для нас лише тому, що ми вбачаємо ціль свого життя у роблені теперішнього минулим. Ми віримо у майбутнє, бо лише воно виправдовує наші дії. Адже навіщо причини, якщо не буде наслідків? Навіщо вчитись, якщо не будеш працювати? Навіщо зустрічатись хоч з кимось, якщо ніхто ніколи не створюватиме сім'ю? Навіщо завозити цемент, якщо дім не збудується? Навіщо чиркати сірниками, якщо вогнища не існуватиме? Майбутнє існує лише у нас в голові, у наших знаннях та логіці. Й більш ніде. У матеріальному світі навіть про минуле є лише записи (які можна змінювати), але по суті його не існує. Тому найважливішим є те, що зараз, а не те, що було чи планується.

"Хочу торкнутися тебе, ти - моє теперішнє". (с)

Любові за замовчуванням не існує в теперішньому. Тому я говорю про повсякденний обмін емоціями. Саме тому ми маємо змогу сваритись з коханими людьми, не дивлячись на ЛЗЗ. Я не відчуваю щастя, не дивлячись на те, що певні люди мене "люблять", хоч без цього, звичайно, було б ще гірше (хоча хто зна? або я це не ціню, або це мої кайдани - й я тут об'єктивно вирішувати не можу). Все, що написане вище, може бути просто виправданням, але я так вважаю.

Нічого не дається просто так - закономірність повсякдення. Тому й любити "по будням" теж будуть за щось - за хорошу поведінку, допомогу, веселий настрій, доречність, мовчання чи розмову. А ЛЗЗ не має значення у повсякденності, якщо про неї постійно не повідомляти. Й це робитиме щасливим тільки якщо не звучатиме в контексті звинувачення. Іноді здається, що почуття провини - це найгірше, що могла статися у повсякденні. 


Открыть | Про це шепотіли 4

Трапилось у павутинні...


"Суть такова. Каждую неделю, вечером, после работы, я сажусь в свою машину и еду не домой, как обычно. Я еду в областной центр, иногда своей, иногда в соседних областей. Сначала я направляюсь туда, где барыжат старыми мобилами. С рук, задешево, я беру телефон. Я даже не проверяю, работает ли он, позже ты поймёшь почему. Я кладу его в бардачок, и из телефонов, лежащих там выбираю трубку, купленную месяц назад в другом городе, где меня давно уже забыли. Потом я паркуюсь возле крупного торгового круглосуточного центра, среди сотен других машин. Надо спешить, пока не схлынула толпа, которая устремляется за жрачкой после работы, никто не запомнит меня в ней. Обычно я беру палку сервелата, пару помидорчиков и болгарских перцев, рыбную нарезку, чипсы и газировки на запивон. Обязательно надо взять наборчик из одноразовых тарелочек, стаканов и вилок. С этим пакетом я возвращаюсь к машине, достаю из багажника бутылку 0.7 "Парламента" и кладу её в пакет с покупками. Все, теперь надо ждать. Я сажусь в авто, курю, пока не стемнеет. Теперь можно идти. Я беру пакет и бреду, куда глаза глядят. Выбираю обычно самые тёмные улицы. Мне нужны ОНИ, гопники. Я встречаю их каждый раз в разное время, иногда минут через 15, иногда приходится бродить до 4 утра, так что ноги уже едва волочишь.

Это ведь незнакомые города, иногда я обнаруживаю, что кручусь в нескольких кварталах. Ну не важно... они все равно появляются. Их бывает от 2 до 7, обычно трое. Начинаются обычные разводки, я унизительно прошу не трогать. Чуть не хныкаю... Они все равно отбирают трубу, которую, как вы помните, извлёк из бардачка, ну и естественно - пакет с продуктами. Пару раз получал по лицу, обычно бьют в нос или челюсть, а фингал под глазом я ещё не получал, как ни странно. Они уходят в темноту, шурша пакетом и унося старую трубу без симки. Я долго смотрю им вслед и бреду искать свою машину. Ты наверно подумал, анон, что я мазохист? Нет, не угадал. В чем профит, спросишь тогда ты? Помнишь бутылку, которую я достал из багажника? Она как настоящяя, никто не отличит, особенно в темноте. Только там не этиловый спирт, а метиловый. На вкус и запах - это просто палёная водка. Я еду домой,ночью, по пустынной трассе, и наслаждаюсь мыслью, что где-то из пластикового стаканчика мерзкого кислотного цвета сейчас пьёт свои последние сто грамм быдло, зря коптившее эту планету. На следующий день мне так здорово работается..."


Открыть | Про це шепотіли 13

Музыка : Adam Lambert - "For your entertaiment"  Погода в голові : світло, підвищений атмосферний тиск, вітер    

Ніч


Я сова, тому цей час приватизований такими як я. Ніч найбільш продуктивна частина доби - більшість людей все ж таки сплять (так, згадуємо лібералізм, піклуємось про благо одиниць), немає фактичного обмеження за часом (формально ж це 8-10 годин), рівень шуму за вікном понижено (ніч буревію не рахується), та й взагалі число рамок у рази зменшено. Можна працювати, читати, слухати/створювати музику, навчатись, кохатись, качати фільми або куховарити.

Навколо спокій, тому енергетика сприятлива для ефективної діяльності. Більшість людей створено вночі, тому ми всі ще не вимерли ;)

Ніч мотивує - більшість моїх ідей, що заслуговують на продовження, починають з'являтись десь з 22-23:00 й, якщо не піду спати, майже одразу ж обробляються у макети, нариси, кольори, смаки, уривки, звуки. А ще приємніше після всієї цієї "діяльності" сісти у крісло, покласти ноги на стілець й покряхтіти. Просто розслабитися, позіхнути, порозглядати свої руки, влаштувати мозку релакс.

Вдень, що б ти не робив, після того знов треба кудись бігти, чимось займатись, а вночі можна забути про все зайве. Або ж навпаки - все згадати. День розмитий, ніч - контрастна! Вночі темно, тому мозок не перевантажений зайвою візуальною інформацією. Ніч залишає найголовніші - думки, образи, цілі, звуки, людей в кінці кінців. Так, певно немало сидить вночі он-лайн. Але дванадцята ночі це лише формальна ніч. А от о другій-третій ночі залишаються одиниці, якщо брати проценти. Й всі вони: працюють, читають, слухають/створюють музику, навчаються, кохаються, качають фільми або куховарять ;)

Доброї всім ночі.

Music: Poets of the Fall - "Sleep"


Открыть | Про це шепотіли 6

Музыка : Pink - "It's All Your Fault"  Погода в голові : дощ    

Гонка діалогів


"Якщо відповіді є, то Ви їх не знаєте". Грегорі Хаус своєму психоаналітику.

Між людьми, я кажу про всіх людей, йде гонка під назвою "хто більше знає, хто більше розуміє". У когось у більшій, у когось - меншій мірі. Є етапи, коли "відкривається істина", тобто коли починаєш розуміти трохи більше, точка огляду стає вище, кругозір ширше. Це приємне відчуття. Моїм останнім "надбанням" у цій сфері стало розуміння, що цей етап не останній, мені ще багато чого відкриється, я ще багато чого не знаю. Одна справа теоретично припускати та погоджуватись, що існує стороння думка, що на вулиці ввечері небезпечно, а політики гади, а зовсім інша практично це усвідомити. От я маю задоволення практично усвідомлювати, що "ще багато чого попереду".

Щодо гонки - у такому діалозі кожен співрозмовник вважає, що стоїть вище, а тому бачить та розуміє більше. Вся фігня може бути в тому, що срать як високо й хто стоїть, бо просто дивляться у різні сторони. По суті, це знов не діалог, а обмін монологами.

Чітко видно в House s6e20 у розмові Хауса з його психологом. Коли дві людини намагаються вгадати думки "опонента" й виглядати розумнішим.

Так, просто ще одні думки про діалоги.

 


Открыть | Про це шепотіли 3

Музыка : Крихітка Цахес - "Він мене не кохає"  Погода в голові : дощ, тиск    

Мультиособистість


На лекції у голову стрельнула думка - "Сенс усього твого життя згодом, якщо пощастить, стане лише ще одним поглядом на питання". Всі ці парадигми, теореми, теорії, концепції. Колись люди рухались повільніше. Це зараз за своє біологічне життя ми маємо прожити десяток соціальних. До теми згадалась лекція з філософії:
 
"Соціум вимагає різноманітностей. Ким бути, якщо від тебе вимагають бути множиною людей? Підстав тотожності вже не існує. Ми соціально зобов'язані протягом життя пережити багато ідентичностей".
 
 
Так, для себе...

Открыть | Про це шепотіли 17

Музыка : Umberto Tozzi And Monica Bellucci - Ti Amo  Погода в голові : теплий сніг    

Діалоги :)


- А у тебя есть парень?

- Нет.

- Как у такой милой, красивой, очаровательной девушки нет парня?

- Умер от счастья. (с)


Открыть | Про це шепотіли 16

Музыка : фільм "Знамення"  Погода в голові : сонечко, вітерець    

PTAH industries


...
 


Открыть | Про це шепотіли 9

Музыка : fond of...  Погода в голові : рясний теплий дощ    

Диана Арбенина о гей-меньшинствах и красоте [коротко]


"Мне нравятся красивые люди, и мне абсолютно всё равно, какого они пола. Если две женщины любят друг друга и они красивы, женственны - снимаю шляпу. У меня нет специфического отношения к гей-меньшинствам. Красота, красота, вот что имеет истинный смысл, я об этом песни пишу..."

(с) Диана Арбенина


Открыть | Про це шепотіли 14

Музыка : Крихітка - "В епіцентрі"  Погода в голові : сонечко, вітерець    

Просто зупинити мене буде мало


Ще як мінімум мозок вирізати треба буде. Щоб не пам'ятав та не скучив.

Мій потяг прибув до Києва о 7:28 5 травня 2010. Цікаво, я хоч колись тужитиму за цим містом? Ні, люблю звичайно - своє, рідне. Але якщо зникнуть мої люди, то й мене на цьому асфальті нічого не триматиме.

Music

Місто бруківки, статуй та темного піщанику вразило левами, що схожі на мавп, смачною їжею (особливо великими порціями), малими відстанями, натовпом туристів, одним-єдиним МакДаком та планувальною конструкцією квартир.

Побачене було все, що тільки можна було побачити - окреме дяк парку ім.Франка (кожен вечір та допізна), закинутим фортам на пагорбах навколо міста, Армянській церкві, Арсеналу та харчевні біля церкви св.Андрія - найсмачніше у всьому Львові. На жаль, якось провтикалися Личаківське кладовище та Високий замок, але то лише привід повернутися. А ще злива - вона мене зловила, але я її теж, тому обоє мокрі.

Music

Перші два дні зайняли ЕкоДебати за моделлю ООН. Не знаю чи спеціально, але проводилось усе те діло в Українському Католицькому Університеті. Сам формат - брєдовий. Якби там не було Олесі, то укопатися можна було б. Але люди навколо цікаві були. Хочеться знайти їх знов й наче як вперше.

У спину пече сонце й може то мені здається, але запахло смаленим м'ясом.

Крихітка Цахес - "Авто" (текст особливий)

А щодо зупинити - то я просто залишаю гальма на смітнику.


Открыть | Про це шепотіли 1

Музыка : Крихітка Цахес - "Майже щаслива"  Погода в голові : душно    

Маніфест Diesel Be Stupid. Рекламка. Люблю їх



Знайшла ще цікавинку. Смілива реклама Diesel. Де вони тримають цих рекламних геніїв?! Випустіть! Відімкніть клітки!

 

Джерельце


Открыть | Про це шепотіли 4

Музыка : fond of...  Погода в голові : тихо    

Самим цікаво


...


Открыть | Про це шепотіли 7

Музыка : Крихітка Цахес - "Він мене не кохає"  Погода в голові : пасмурно, вітерець    

Київ-Львів. Криша потягу


"Покидаю столицу разорванной птицей..." (с) Ночные снайперы

Обіцяють, що це буде щось навіть краще за Харків. На що я ввічиливо відповідаю "Дозвольте я вирішу сама". Почорканий писок речей лижить в кутку, речі в чемодані (один чемодан на двух осіб жіночої статі - знущання), харчі по кульках та в моїй сумці. До речі, на біса мама бере стільки хавчика в потяг не доходить до мого вранішнього мозку - ще б вчора половину з'їла, бо певна, що матиму чим зайнятися дорогою, окрім того, щоб їсти.

Блін, а він теж буде поряд, недалечко - у сусідньому місті Х) Ні, не розумію, як можна не цінити, що хтось кохає тебе так як я? Ну окейчиком, то таке. Так, я змирилась. Але імунітет виробився, тому зривів більше не буде. НІКОЛИ!!!! :) Хехех)

У Львові має бути красиво. Це ж Львів.

" - Гей, що там у Львові? - Красиво... - Ну, так. Це ж Львів!"

Уявляю собі все коричневе, зелене та жовте. Може трохи блакитного та червоного. Чомусь уявляеться, що буде дуже затишно. Хоча без тебе не затишно ніде. Але то вже мої справи. Буду з мамою, буду на дебатах (цього разу екологічних), буду у Львові, буду з камерою. Має бути добре. А ще годин 8 буду в дорозі Х) Моє найулюбленіше заняття.

"Всё настоящее всегда взаимно - дружба, любовь, понимание. Только ненависть и безразличие могут быть однобокими - они не настоящие, им не должно быть места в нашей жизни". (с)


Открыть | Про це шепотіли 18

Музыка : fond of...  Погода в голові : сонечко, вітерець    

Санкт-Петербург для закордону


Коли в Росії пройдуть президентські вибори, глядачі каналів CNN та Euronews побачать, як по Ермітажу й навколо Казанського собору гуляють ведмеді. Це буде реклама Пітеру, як туристичного центру ;)


Открыть

Музыка : fond of...  Погода в голові : сонечко, вітерець    

Подборка интересных фактов о второй мировой


Какой фактор оказался решающим в выборе Нагасаки для ядерного удара американских войск
Если город Хиросима был изначально выбран американцами главной целью первого атомного удара по Японии, то городу Нагасаки, можно сказать, не повезло. Целью второго сброса бомбы был городок Кокура, однако из-за сильной облачности американский пилот принял решение действовать по запасному варианту и атаковать Нагасаки.
 
Почему на Параде Победы 24 июня 1945 года одну собаку несли на руках на сталинской шинели?
Во время Второй мировой войны разминировать объекты сапёрам активно помогали дрессированные собаки. Одна из них по кличке Джульбарс обнаружила при разминировании участков в европейских странах в последний год войны 7468 мин и более 150 снарядов. Незадолго до Парада Победы в Москве 24 июня Джульбарс получил ранение и не мог пройти в составе школы военных собак. Тогда Сталин приказал нести пса по Красной площади на своей шинели.
 
Почему в здании Пентагона изначально туалетов было в два раза больше, чем необходимо? В некоторых голливудских фильмах о Второй Мировой войне можно увидеть, что американские солдаты разных рас сражаются бок о бок. Это не соответствует действительности, так как расовую сегрегацию в армии США отменили только в 1948 году. Деление по расовому признаку сыграло роль и в строительстве Пентагона, происходившем в 1942 году — там были построены отдельные туалеты для белых и для чёрных, и общее количество туалетов было в два раза больше нужного. Правда, таблички «для белых» и «для чёрных» повешены так и не были благодаря вмешательству президента Рузвельта.
 
Какой эпизод в фильме «Операция "Ы"» был снят Гайдаем на основе личного армейского опыта?
Леонид Гайдай был призван в армию в 1942 году и сначала служил в Монголии, где объезжал лошадей для фронта. Однажды в часть приехал военком для набора пополнения в действующую армию. На вопрос офицера: «Кто в артиллерию?» — Гайдай ответил: "Я!". Так же он отвечал на другие вопросы: «Кто в кавалерию?», «Во флот?», «В разведку?», чем вызвал недовольство начальника. «Да подождите вы, Гайдай, — сказал военком, — Дайте огласить весь список». Позже режиссёр адаптировал этот эпизод для фильма «Операция "Ы" и другие приключения Шурика».
 
Каким евреям дозволялось служить в армии нацистской Германии?
В нацистской Германии евреями считались люди, у которых не менее трёх бабушек или дедушек были евреями. Они были лишены гражданства, права занимать государственные посты и служить в армии. Однако если еврейских бабушек и дедушек было только 1 или 2, человек считался полукровкой и назывался термином «мишлинге». Тысячи мишлинге служили в немецкой армии солдатами и офицерами, некоторые из них входили в генералитет. Одно время в немецких газетах публиковали снимок идеального немецкого солдата — голубоглазого блондина в каске. Этим солдатом был Вернер Голдберг, отец которого был евреем.
 
Кто и когда пытался плавать на подлодке с парусом?
В 1942 году советская подлодка Щ-421 подорвалась на немецкой противолодочной мине, потеряв ход и возможность погружаться. Чтобы судно не снесло к берегу противника, было принято решение сшить парус и поднять его на перископе. Однако доплыть на парусе до базы уже не получилось, как не получилось даже отбуксировать подлодку при помощи других кораблей. После появления немецких торпедных катеров экипаж эвакуировали, а субмарину затопили.
 
Какую сказочную роль Георгий Милляр сыграл почти без грима?
Георгий Милляр сыграл почти всю нечисть в советских сказочных фильмах, и всякий раз ему накладывали сложный грим. Почти не понадобился он Милляру только для роли Кащея Бессмертного. Актёр был худым от природы, вдобавок к этому во время Второй Мировой войны заразился малярией в эвакуации в Душанбе, превратившись в живой скелет весом 45 килограммов.
 
Что представляли собой военные бронедрезины?
Известно, что в войнах 19 века, Первой и Второй мировой войнах многие страны использовали бронепоезда. Однако кроме этого пытались вести бой и с помощью отдельных боевых единиц — бронедрезин. Это были почти что танки, но ограниченные в движении только рельсами.
 
Когда были сделаны записи сводок о Второй Мировой войне, продиктованных Левитаном?
Сводки и сообщения Левитана во время Великой Отечественной войны не записывались. Только в 1950-х годах была организована специальная их запись для истории.
 
Каким образом Эдит Пиаф помогала бежать из немецких лагерей французским военнопленным?
Французская певица Эдит Пиаф в период оккупации выступала в лагерях для военнопленных на территории Германии, после которых фотографировалась на память с ними и немецкими офицерами. Затем в Париже лица военнопленных вырезали и вклеивали в фальшивые документы. Пиаф ехала в лагерь с повторным визитом и тайно провозила эти паспорта, с которыми некоторым пленным удавалось бежать.
 
Кто и где вёл партизанскую деятельность до 1974 года, не зная об окончании Второй Мировой войны?
В 1944 году младшему лейтенанту японской армии Онода Хиро был отдан приказ возглавить партизанский отряд на филиппинском острове Лубанг. Потеряв в боях своих солдат, Онода сумел уцелеть и скрылся в джунглях. В 1974 году Онода Хиро был найден на том же острове, где до сих пор вёл партизанскую деятельность. Не поверив в окончание войны, лейтенант отказался сложить оружие. И лишь когда на остров прибыл непосредственный командир Оноды и приказал сдаться, тот вышел из джунглей, признав поражение Японии.
 
Чьи нобелевские медали были спрятаны от нацистов в растворённом виде?
В нацистской Германии было запрещено принятие Нобелевской премии после того, как в 1935 году премию мира вручили противнику национал-социализма Карлу фон Осецкому. Немецкие физики Макс фон Лауэ и Джеймс Франк доверили хранение своих золотых медалей Нильсу Бору. Когда в 1940 году немцы оккупировали Копенгаген, химик де Хевеши растворил эти медали в царской водке. После окончания войны де Хевеши экстрагировал спрятанное в царской водке золото и передал его Шведской королевской академии наук. Там изготовили новые медали и повторно вручили их фон Лауэ и Франку.
 
Почему Канада в 1943 году дала одной из палат роддома в Оттаве статус вне канадской юрисдикции?
Во время Второй мировой войны немцы оккупировали Нидерланды, а королевская семья была эвакуирована в Канаду. Там у действующей королевы Юлианы родилась третья дочь Маргрит. Палата в роддоме, где состоялись роды, специальным указом канадского правительства была объявлена вне канадской юрисдикции. Это было сделано для того, чтобы принцесса Маргрит в будущем могла претендовать на трон Нидерландов, ведь получив чужое гражданство при рождении она бы лишилась этого права. В благодарность канадцам после возвращения на родину королевская семья Нидерландов посылает каждый год тысячи луковиц тюльпанов в Оттаву, где проходит ежегодный фестиваль тюльпанов.
 
Каким образом сумел выжить моряк на плоту в океане 133 дня, не имея запасов воды и пищи?
В 1942 году немецкая подлодка потопила британский торговый корабль. Служивший на нём моряк китайского происхождения Пун Лим успел выпрыгнуть за борт в спасжилете, а потом в воде нашёл свободный плот. Небольшие запасы воды и печенья на плоте быстро кончились. Моряк, дрейфуя на плоту по Атлантическому океану, собирал дождевую воду и ел сырую рыбу, которую ловил импровизированной удочкой, а однажды ему удалось поймать чайку и высосать из неё кровь. Так он плавал 133 дня, пока плот не прибило к бразильскому берегу. Лим похудел всего на 9 кг и сразу мог ходить без посторонней помощи.
 
Зачем Сталин подарил Рузвельту копию фильма «Волга, Волга»?
В 1942 году Сталин пригласил посла США посмотреть вместе с ним фильм «Волга, Волга». Тому фильм понравился, и Сталин подарил через него президенту Рузвельту копию фильма. Рузвельт посмотрел фильм и не понял, почему Сталин прислал именно его. Тогда он попросил перевести слова песен. Когда прозвучала песня, посвящённая пароходу «Севрюга» : «Америка России подарила пароход: / С носа пар, колёса сзади, / И ужасно, и ужасно, / И ужасно тихий ход», он воскликнул: «Вот теперь понятно! Сталин упрекает нас за тихий ход, за то, что мы до сих пор не открыли второй фронт».
 
Какой японец сумел пережить две атомные бомбардировки подряд?
6 августа 1945 года японский инженер Цутому Ямагути был среди тех, кто находился в Хиросиме во время атомной бомбардировки города. Проведя ночь в бомбоубежище, на следующий день он вернулся в свой родной город, Нагасаки, и подвергся воздействию второго атомного взрыва. Ямагути до начала 2010 года оставался последним живым человеком, официально признанным жертвой сразу двух упомянутых бомбардировок.
 
Какие солдаты из восточных мусульманских стран воевали на стороне гитлеровской армии?
В составе гитлеровской армии было несколько соединений, составленных из мусульман. Наиболее экзотичным был легион «Свободная Индия» (‘Freies Indien’), большинство солдат которого были выходцами из мусульманских частей Индии и территорий современного Пакистана и Бангладеша, попавшими в плен нацистам в Северной Африке.
 
Почему Исаакиевский собор почти не пострадал в войне?
За годы Великой Отечественной войны Исаакиевский собор ни разу не был подвергнут прямому артобстрелу — только однажды снаряд попал в западный угол собора. По предположениям военных причина в том, что немцы использовали самый высокий купол города как ориентир для пристрелки. Неизвестно, руководствовалось ли этим предположением руководство города, когда решило спрятать в подвале собора ценности из других музеев, которые не успели вывезти до начала блокады. Но в результате и здание, и ценности благополучно сохранились.
 
Где строили авианосцы изо льда?
Когда союзники готовились к высадке в Европе, они в условиях дефицита металла всерьёз рассматривали проект постройки флота огромных авианосцев изо льда. Дело дошло до реального прототипа — уменьшенной копии авианосца из замороженной смеси воды и опилок, однако большие подобные корабли так и не были построены.
 
Зачем англичане распространили убеждение, что морковь прямо улучшает зрение?
Витамин А, содержащийся в моркови, важен для здоровых кожи, роста, зрения. Однако прямой связи между поеданием моркови и хорошим зрением нет. Начало такой вере было положено во Вторую Мировую войну. Англичане разработали новый радар, позволяющий пилотам видеть немецкие бомбардировщики ночью. Чтобы скрыть существование этой технологии, британские воздушные силы распространили публикации в прессе о том, что подобное видение — результат морковной диеты пилотов.
 
Какая игра славится партией, не прервавшейся во время атомной бомбардировки?
6 августа 1945 года, когда на Хиросиму была сброшена атомная бомба, в пригороде проходила партия в го за один из самых почётных японских титулов. Взрывная волна выбила стёкла и привела помещение в беспорядок, но игроки восстановили камни на доске и доиграли партию до конца.
 
Кто использовал индейцев в качестве радистов-шифровальщиков?
В обеих мировых войнах американцы использовали в качестве радистов индейцев разных племён. Немцы и японцы, перехватывая радиосообщения, не могли расшифровать их. Во Второй Мировой для этих же целей американцы применяли язык басков, который очень мало распространён в Европе за исключением страны басков на севере Испании.


Открыть | Про це шепотіли 8

Музыка : Velvet Revolver - "The Last Fight"  Погода в голові : дощ    

Моє "не хочу-сьогодення"


Так не хочеться жити у сьогоденні. Не хочу цікавитися політикою, глобальним потеплінням, життям зірок чи футболом. Хочеться випасти з часу, перевести годинник у часовий пояс Бразилії, як колись утнув один мій знайомий, та прокидатись о 6 вечора й засинати бо зна коли. Аж трусить від теперішнього часу, як на межі невизначеності.

А щодо політики - то її дійсно забагато! Вона всюди. Й людей вже від неї нудить. Може на те й розраховано - людям настільки остогидне політичне життя, що вони не звертатимуть на нього уваги й тоді можна буде утнути все, що завгодно й це зійде з рук. По суті вже так. Після того, як Київ обрав Черновецького, вже не варто було дивуватись, що Україна обрала Януковича. А багато хто не з'явився на дільниці взагалі. Бо вже все одно було. Країна, як судно у шторм. Але замість того, щоб закріпити кермо, позакривати всі вікна та трюми - кермо мотиляє, все відкрито й заливається водою, а команда й капітан п'яні, чи як мінімум не сповна розуму. У країні страшно жити. Та й у світі теж. Хочеться закопатися, наче черепаха у панцир. Але ж навколо стільки всього чудового!

Хочу в гори - ніколи не доводилось блукати по гірським схилам. Хочу побачити Індію, Україну, Канаду, Австралію й ще багато країн. Англію та Німеччину, зокрема. Не хочу сидіти вдома в навушниках й клепати плакати. Хочу подорожувати. Прямо зараз! Треба лише потерпіти кілька днів - 30.04 ввечері вже буду у Львові :) Саме те, що треба. А ці два дні треба шукати інфу по екологічним проблемам сьогодення =/ З'їжте мене на вечерю. Треба струсити з себе пил й побалакати з Гуглом - можливо він відкриє мені світ.


Открыть | Про це шепотіли 26

Музыка : Audioslave - "Like a Stone"  Погода в голові : сонячно    

Люблю цю рекламу


Люблю цю рекламу

Открыть | Про це шепотіли 2

Музыка : Мотор'ролла - "Аеліта"  Погода в голові : тріскання гілок    

Поміж орбітами снів оксамитових душі невидимі, вільні


Вивести себе з рівноваги та довести організм до істеричного стану легко. Варто лише нажертися якоїсь дряні й запити банановим молоком. Чим більше, тим певніше. Якщо набридне почуватися лайном, досить лише поспати, але небагато - менше, ніж зазвичай. У цей час краще не контактувати з енергетичними вампірами, бо потрощите все навколо.

А взагалі - краще бути орієнтованим на пізнання світу, а не самого себе. У нас самих нема нічого цікавого. А якщо й є трошки, то ми побачимо це, коли почнемо дивитися у світ, а не на свої "нутрощі".

Детальніше про мої погляди на філософствування


Открыть | Про це шепотіли 13

Музыка : Мотор'ролла - "Аеліта"  Погода в голові : вітерець, холодний    

Боже, як легко!


Просто легко - думається, відчувається, пишеться, читається. Ще трохи - й жити теж буде легесенько


Открыть | Про це шепотіли 5

Музыка : Мотор'ролла - "Аеліта"  Погода в голові : сонечко    

Австрієць, що рік прожив у Києві ділиться враженнями


У европейца в Украине достаточно поводов как для раздражения, так и для восхищения, пишет австриец Питер Вагнер в своей колонке в еженедельнике Корреспондент.

"Украина - это где, в России? Столица - Киев? Я, кроме Динамо (Киев), ничего не знаю. Ой, да, еще украинки!" Объявив друзьям о том, что собираюсь с год пожить в Киеве, в ответ ничего, кроме подобных высказываний, я от них не услышал.

Кореспондент. "Отличия. Хорошие и плохие".


 

Открыть | Про це шепотіли 1

Музыка : Мотор'ролла - "Аеліта"  Погода в голові : сонечко, вітерець    

Музичка


NGRjNzkwNjI*OTI=.gifОстаннім часом гріє вуха:


Останнім часом гріє вуха:

Тартак - "Омана"

 

Scorpions - "Miracle"

 

Poets Of The Fall - "Dying To Live"

 

Staind - "So Far Away"

 

Fatih Aygun - "I feel like a star"

 

Animal ДжаZ - "Этажи"

 

Roxette - "How Do You Do"

 

Zooey Deschanel & Von Iva - "Yes Man"

 

O.Torvald - "Моє-Твоє"

 

Lisa Ekdahl - "Benen i kors"

 

Мотор'ролла - "Аеліта"


Открыть | Про це шепотіли 9

Погода в голові : шелестіння, високий атмосферний тиск    

Из ЖЖ исландской девушки


Привет! Меня зовут Гудмундур-Сольвейг Сигурдсдоттир, а моего приятеля Дагур Бергторусон Гудмундссон. Мы решили посмотреть на вулкан Эйяфьйатлайокудль. Из Сейдаруксроукюр поехали в Мирдальсйёкюдль, Снайфедльсйёкюдль, потом через Харбнафьордур в Брюнхоульфскирья и Каульдвафельсстадюр, мимо Хваннадальсхнукюр и Ватнайекюдль, потом в Тунгнафеллсёкюдль, Стиккисхоульмур, Нескаупстадур, Фаскудфьордур, Альдейярфосс, Керлингарфьоль и Мюрдальстйокуль.

Приехали. Вулкан как вулкан.

Джерело


Открыть | Про це шепотіли 3

Погода в голові : шелестіння, високий атмосферний тиск    

трансФОРМАТор


Сучасна молодь схильна до філософствування. За визначенням Могилянки це є вільний політ думок, що полягає у наданні безлічі відповідей на безліч питань. На одне питання може бути або кілька відповідей, або жодної. Головне, щоб це якось стосувалося абстрактних величин. Питання "Котра година?" не перейде у сферу філософії поки Ви не скажете щось на кшталт "Година? Не існує години - вона онтологічна тільки тому, що ми мислимо про неї. Так само не існує часу, але існують годинники..." У тому ж аспекті можна поцікавитись про те, година у якому часовому полі цікавить, але то вже буде не філософствування, а кривляння.

Це зайве. Серйозно. Треба мислити про конкретне, а не абстрактне. "Ті величини" занадто мало дають для нас у практичному світі. Прослідкуйте - якщо Ви "осягнули", що було б прекрасно стати хмаринкою, бо вони "щось там", або ж що цей трамвай, що перед самим носом повертає у депо, є відображенням усіх Ваших раптових невдач, це Вам у чомусь допоможе? Відомий закон парадоксу: "Ми можемо зрозуміти лише те, що вже знаємо". Кант, здається, чи Арістотель... (їм можна).

Всі ці "відкриття" дадуть задоволення співвіднесене з матеріальною точкою - бо Ви забудете його міру, просто матимите на увазі, що таке було. Й то не довго - таких "озарінь" у Вашому житті настільки багато, що вони втрачають свою вартість. Закон спадної віддачі - "Кожен наступний елемент приносить співвідносно менше ефективності/користі/задоволення/роботи і т.п.". Навіщо займати мозок очевидним?

Філософія, яка приносить користь, вже написана. Просто почитайте - прозрієте на все життя Х) Філософствування приносить певне задоволення, особливо створення "афоризмів". Але це заводить не в ту сторону. Це заважає просто жити. Це не задоволення, це наркотик. Самокопання є видом філософствування молоді. Доволі розповсюджений, бо більшість з нас пізнає світ крізь себе.

Пізнає світ... Ви знаєте, що таке пізнавати світ? Зрозуміти, що "Я унікальний" це не пізнати світ, це почути заклик Капітана Очевидності. А от дізнатися, що з апельсину, дроту та картоплі можна видобути струм силою 2В - це пізнати світ.

Абстрактні розмисли це арифметична прогресія, практичні міркування - геометрична. Наука була створена для пізнання світу. Й вона передбачає надання Вам нових знань, а не перефразування того, що вже Вам відомо. Ви не думайте, що до цих істин могли дотовктись тільки Ви. Можете вважати психологію недолугою, але вона живе довше Вас й на відміну від Вашого знання про неї, психологія знала про Вас все ще до того, як Ви народилися. Те саме й з більшістю наук. Хіба що не всі вони, як об'єкт обирають Вас. Всі питання, що бентежать наші голівки вже давно знайшли свої безсмертні відповіді.

Навіщо марнувати час? Як вже було зазначено - абстрактні величини не дають нам нового знання, а лише перефразовують вже набуті. В той час, як емпіричні - відкривають світ.

Дійсно існують ті, чиє філософствування принесе користь. Але таких мало й всі вони публікуються. Якщо Ви вважаєте, що філософування корисне - плюньте в себе "йадом", витріть дзеркало й покажіть мені цю користь. Навіть, якщо це виходить за межі Вашої голови, це не матиме значення для світу - всі вже в курсі, що треба себе любити, поважати, що світ дивовижа, а всі навколо "сіра, тупа маса". Циклічні висновки. Навіщо марнувати на це свій час? Краще відкрийте новий закон у фізиці, що дозволить нам відправляти "погану сторону" наших президентів у Космос.

Філософія молоді може існувати. Вона приємна, й розслабляє мозок. Але подивіться - вона займає увесь наш вільний час. І не вільний також. Більшість з того, що приходить нам в голову - бред, який ми скоро забудемо. Але час витрачено. Ресурс, який не відновлюється, витрачено. Без усілякої користі. А в силу того, що більшість з "цього" забувається, ми маємо можливість "відкривати нове те саме" багато разів підряд. Абстрактні величини не створюють відкриттів, вони просто приємно проводять з нами час.

Відповідь на питання "Де є істина: поза нами чи в нас?" дозволить Вам жити легше? У тривалому розумінні, а не в цей вечір? Вона допоможе Вам більше заробляти? Чи розумітися з молодшим братом? А от відкриття хімічного елементу з вагою 25,7 а.о.м. хоч і не розв'яже проблему з братом, але Нобелівську премію подарує ;)

Висновок: досить копатися в старому папері - там вже все відкрито. Краще математику почитайте.


Открыть



Мої слова

Интересы
PR, активність, близкість, блог, гори, горизонт, гугл, дебати, довіра, дощ, ДругаРіка, захист, камін, кіно, Книги, ковзани, КОЛАЖІ, музика, не"червоні" свята, перестановка, розмови, розрахунки, рок, ролики, романтика, свінг-денс, сніг, собаки, спогади!, українське, фантазії, фентезі, чай

Записи
ОБОЗ.ua