Пташка

Неоподаткований персонаж


ptah

Мазохізм

Не хочу описувати, що це є, як це "лікувати" й де це згадувалось до мене. Науковість даного запису доволі відносна. Хочу описати це явище зі сторони людини, яка зробила такий вибір. Зазвичай мазохізм сприймають як дикість, екзотику, жанр порнографії, лайливе слово або психічне захворювання. У кращому випадку. Не знаю чи є вроджений мазохізм, але опишу механізм набутого. Тут йдеться про те, що біль породжує біль.

Мазохізм, як вибір, виникає тоді, коли біль стає звичним середовищем людини. Коли вона у ньому росте, коли він її оточує, коли це є звичною реакцією чи наслідком. Стянув тортик зі столу - отримав по попі :) Коли людина не знає альтернативи болю, вона його приймає. Коли приймає - робить частиною себе. Такий приклад (взято з "Фромм. Бегство от свободы") - людина, що повертається з в'язниці чи армії, де панувала жорстка дисципліна, де кожен рух був за наказом, де кількість подихів регламентувалася, то їй дуже важко жити звичайним життям, де є свобода від цього.

- Можно в туалет, хозяин?
- Не надо спрашивать меня каждый раз, как тебе захочется в туалет, просто иди, хорошо?
- Да, сер.
Сорок лет я спрашивал разрешения, чтобы сходить в туалет. Без этого я не выдавлю из себя ни капли.
Рэд, "Побег из Шоушенка"

Так само з болем. Коли людина з самого початку або протягом досить довгого періоду життя не бачить іншого вирішення та наслідку, аніж біль, вона сама обирає біль. Вона вже не вішає на нього ярлики "погано", "не нормально", "божевільно", вона робить його своєю нормою, вона приймає біль, як звичний для себе елемент. І мова тут йде не лише про фізичний біль. Єдине, що залишається для мене не з'ясованим - це точка зору. В плані того, чи дійсно людина знімає ті ярлики з болю чи просто навішує їх таким чином і на себе? Загально прийнята думка така, що людина, яка робить вибір у бік болю, отримує ярлики "погано", "не нормально", "божевільно". Щоб все було зрозуміло, зазначаю, що прийняти біль тут означає вчиняти собі те, що його породжує, але не сприймати його саме у контексті страждання. Біль стає просто ще одним нейтральним відчуттям. Також певно варто вказати, що до психічного (морально etc., не фізичного) болю звикаєш швидше, але довше сприймаєш як страждання. З болем, що стосується страждань тіла, звикаєш повільніше, але сприймати як нейтральне відчуття починаєш швидше. Чому існує саме така залежність, не з'ясовано. Поки що.

P.S.: не описую тут ніякого експерименту, тому що висновки були породжені багатьма дослідами.



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Показать смайлы
 

Комментариев: 10

цікаво:)) я все ж думаю, що кожній людині в різній мірі притамані і садизм і мазохізм.
мазохізм так чи інакше присутній в структурі нашої психіки, просто за певних умов він "активізується", а за інших - тихенько дрімає собі, нікого не чіпаючи. Біль - це сигнал, що не все добре. То як він може бути нормальним? П.С. Стосовно армії - дурня...Свободу може цінити лише той, хто пізнав не-свободу.
Мова йде про трохи інший вид свободи:) Щоб не було непорозумінь, спеціально навели діалог з фільму, де це яскраво показано
А до чого той вид свободи до армії?Наскільки я пам"ятаю, гер Еріх у війську не служив і з експериментальною базою його концепції якось не дуже...
рідко буває коли мені нема чого сказати...
Люди дивні створіння...
Ну, вже ж які є)
І від цього нікуди дітись)
ще ніхто до кінця не зрозумів людську суть....
In 2007, Pandora Jewellry auction the anxiety for three afterwards achievement in the Awards , he was awarded ”Annual charms cast” awards.pandora has been declared as ”the acquaint is applicative for all kinds of astute actualization mark actualization screening the aftereffect is absolute signal.”

 



Мої слова

Интересы
PR, активність, близкість, блог, гори, горизонт, гугл, дебати, довіра, дощ, ДругаРіка, захист, камін, кіно, Книги, ковзани, КОЛАЖІ, музика, не"червоні" свята, перестановка, розмови, розрахунки, рок, ролики, романтика, свінг-денс, сніг, собаки, спогади!, українське, фантазії, фентезі, чай
ОБОЗ.ua