Пташка

Неоподаткований персонаж


ptah
Погода в голові: дощ, магнітні бурі
Музыка: fond of...

Мої словадумки, бред

In world nothing is for free.

Світ живе за закономірностями обміну. За щось просять ще щось. Does love for free exist? Не-а. Я навіть не буду казати, що люди егоїстичні істоти, тому люблять лише собі у користь. Бо це не так, ця думка є лише формальним виправданням для циніків. Насправді любов до людей для мене свята.

Але все одно любові за замовчуванням (далі ЛЗЗ) не існує. Найважливішим у нашому житті є повсякдення - те, що робить щасливими наші будні, звичайні дні. А ЛЗЗ виходить за рамки цих днів. Вона не робить нас щасливими. Така любов стає раптом важливою тільки тоді, як є загроза її втратити - тобто вона вривається у наше повсякдення. До того важливе лише те, що ми відчуваємо на даний момент, й чи роблять ці відчуття нас щасливими. Важливим є лише те, що зараз! Бо ми живемо зараз!

Минуле вже було й тепер важливі наслідки, бо ми в них живемо. Майбутнє може й не статися, ми можемо бути у ньому лише подумки й воно є важливим для нас лише тому, що ми вбачаємо ціль свого життя у роблені теперішнього минулим. Ми віримо у майбутнє, бо лише воно виправдовує наші дії. Адже навіщо причини, якщо не буде наслідків? Навіщо вчитись, якщо не будеш працювати? Навіщо зустрічатись хоч з кимось, якщо ніхто ніколи не створюватиме сім'ю? Навіщо завозити цемент, якщо дім не збудується? Навіщо чиркати сірниками, якщо вогнища не існуватиме? Майбутнє існує лише у нас в голові, у наших знаннях та логіці. Й більш ніде. У матеріальному світі навіть про минуле є лише записи (які можна змінювати), але по суті його не існує. Тому найважливішим є те, що зараз, а не те, що було чи планується.

"Хочу торкнутися тебе, ти - моє теперішнє". (с)

Любові за замовчуванням не існує в теперішньому. Тому я говорю про повсякденний обмін емоціями. Саме тому ми маємо змогу сваритись з коханими людьми, не дивлячись на ЛЗЗ. Я не відчуваю щастя, не дивлячись на те, що певні люди мене "люблять", хоч без цього, звичайно, було б ще гірше (хоча хто зна? або я це не ціню, або це мої кайдани - й я тут об'єктивно вирішувати не можу). Все, що написане вище, може бути просто виправданням, але я так вважаю.

Нічого не дається просто так - закономірність повсякдення. Тому й любити "по будням" теж будуть за щось - за хорошу поведінку, допомогу, веселий настрій, доречність, мовчання чи розмову. А ЛЗЗ не має значення у повсякденності, якщо про неї постійно не повідомляти. Й це робитиме щасливим тільки якщо не звучатиме в контексті звинувачення. Іноді здається, що почуття провини - це найгірше, що могла статися у повсякденні. 



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Показать смайлы
 

Комментариев: 4

Рекомендував цей запис
Фото відображають стан душі?
Не зовсім, але типу того. Намагалася підбирати до тексту
For a while these knockoff replica watches uk mostly came from Japan. These watches ability attending ok, but their Japanese movements, which can be a bit clunky, are a asleep giveaway. Apprehend to pay beneath $200 for one of these.At the accomplished bank sits the Swiss fabricated Rolex Replicas.

 



Мої слова

Интересы
PR, активність, близкість, блог, гори, горизонт, гугл, дебати, довіра, дощ, ДругаРіка, захист, камін, кіно, Книги, ковзани, КОЛАЖІ, музика, не"червоні" свята, перестановка, розмови, розрахунки, рок, ролики, романтика, свінг-денс, сніг, собаки, спогади!, українське, фантазії, фентезі, чай
ОБОЗ.ua